17 вересня відбулася презентація антикорупційних рекомендацій для роботи Закарпатської військової адміністрації та Закарпатської обласної ради. За основу для цих рекомендацій були взяті аналогічні ініціативи словацької антикорупційної неурядової організації Transparency International Slovakia (TI SK).

TI SK забезпечувала загальну координацію та експертний супровід, а окремі розділи документів були розроблені фахівцями українських організацій — Інституту політичної освіти та Фундації розвитку інституцій.

Упродовж року словацькі та українські експерти вивчали документацію обох інституцій. Тепер кожна з них отримала пакет рекомендацій для впровадження.

У рамках підготовки рекомендацій експерти проаналізували ключові напрями діяльності обох інституцій — обласної ради та адміністрації, —  доступ до публічної інформації, публічні закупівлі, управління майном, кадрову політику, етичну інфраструктуру та надання послуг підпорядкованими організаціями. Загальна оцінка для обох інституцій — “C” за п’ятибальною шкалою від «A» до «E», що свідчить про загальне дотримання законодавчих стандартів, але водночас вказує на значний потенціал для впровадження кращих практик. 

Рекомендації для Закарпатської обласної ради

У випадку Закарпатської обласної ради експерти позитивно відзначили кадрову політику, участь громадськості та етичну інфраструктуру виборних посадових осіб (оцінки “B”). Водночас суттєві недоліки були зафіксовані у політиках розподілу місць у закладах соціальних послуг, етичній інфраструктурі організацій та співробітників, а також у політиці надання дотацій.

Серед ключових рекомендацій експертів для ЗОР:

• впровадження прозорого та уніфікованого механізму розподілу місць у соціальних закладах;
• оприлюднення результатів конкурсів на керівні посади;
• ухвалення єдиного етичного кодексу для працівників ради та підпорядкованих установ;
• створення системи анонімного повідомлення про зловживання.

У сфері дотацій рекомендується визначити чіткі критерії оцінювання проєктів, публікування протоколів комісій та створення відкритої бази даних організацій, які отримують підтримку. Корисною була б також більша залученість громадськості, наприклад, через електронні петиції з нижчим кворумом або громадський бюджет.

Андрій Шекета, перший заступник голови Закарпатської обласної ради каже, що “якби у нас не було плану користуватися цими напрацюваннями, то ми б їх і не робили”, тож хай не всі, але більшість рекомендацій планують втілювати у життя: 

“Зараз ми детально вивчимо рекомендації, і визначимо, що можна змінити зараз, зважаючи на воєнний стан. Наприклад, впроваджувати інструменти бюджету участі поки складно. До слова, поки йшли консультації, у сесійному залі ми вже прийняли ряд документів, які стосуються роботи виконавчого апарату ради тощо. Я не кажу, що ми точно виконаємо всі антикорупційні рекомендації, тому що ми мусимо все зважити, звірити з вимогами законодавства. Але думаю, що більшість з них буде прийнято в тій чи іншій формі, й буде втілено у наших внутрішніх документах. Тому що насправді всі ці речі покликані, з одного боку, покращити роботу тих працівників, які хочуть добре й чесно працювати, а з іншого — зробити нашу роботу ближчою та зрозумілішою для громадськості”. 

Рекомендації для Закарпатської обласної військової адміністрації 

У Закарпатській ОВА найкращі оцінки («В») отримали за доступ до публічної інформації, публічні закупівлі та залучення громадськості.

Простір для вдосконалення експерти виявили у сфері надання соціальних послуг, бюджетній політиці та етичній інфраструктурі співробітників. 

Основні рекомендації для ЗОДА включають: 

• запровадження громадського бюджету з інтерактивним порталом та публічним реєстром інвестиційних проєктів;
• активізація консультацій з громадськістю, електронні петиції, регулярне оприлюднення роботи дорадчих органів;
• створення єдиного етичного кодексу, незалежної етичної комісії або омбудсмана;
• забезпечення захисту викривачів;
• регулярні навчання працівників.

У  сфері державно-приватного партнерства — ведення єдиного реєстру, обов’язкове висвітлення всіх етапів співпраці, незалежні аудити. У соціальній сфері варто запровадити чіткий механізм розподілу місць, онлайн-реєстр доступності послуг, залучення громадських організацій до моніторингу.

Іван Алмаші, начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції  Закарпатської ОВА, каже, що розбудова системи доброчесності — є важливим напрямком роботи Адміністрації, але чи вдасться втілити всі рекомендації буде залежати від того, наскільки це можливо у рамках чинного українського законодавства. 

“На жаль, я не такий оптимістичний у питання впровадження цих рекомендацій. Антикорупційні рекомендації, які нам запропонували експерти базуються на системі європейських стандартів. Ми ж, як державні службовці, працюємо в українському правовому полі, керуємося законом “Про запобігання корупції” і тому ми повинні прилаштувати ці рекомендації до чинного українського законодавства”. 

Водночас службовець зазначає, що хоч обмеження у законах існують, але напрацьовані партнерами антикорупційні рекомендації можуть сприяти покращенню українського законодавства в майбутньому. 

“Ми найзахідніша область, і кому, як не нам, розпочинати імплементацію норм міжнародного права у сфері запобігання корупції у системі держуправління. Наприклад, рекомендацію про чіткий розподіл місць у сферах соціального захисту ми, на жаль, самостійно не можемо втілити, адже ця норма регулюється Кабінетом Міністрів. Тож, ці рекомендації можуть бути цінними напрацюваннями для керівників департаментів та структурних підрозділів, щоб вони могли ініціювати зміни перед своїм керівництвом, Міністерством соціальної політики, НАЗК”. 

Досвід роботи Transparency International Slovakia (TI SK)

Transparency International Slovakia (TI SK) вже понад 15 років впроваджує подібні антикорупційні аудити в органах державної влади та місцевого самоврядування в Словаччині.

Водночас для організації це перший досвід розробки антикорупційних рекомендацій для іноземної країни. Тому залучали для аналізу фахівців українських організацій — Інституту політичної освіти та Фундації інституційного розвитку. Так, частину досліджень на події презентував Андрій Преподобний, експерт ГО “Фундація інституційного розвитку”, який досліджував питання доступу до публічної інформації. 

Експерти передали рекомендації інституціям, зараз справа за тим, чи зможуть вони їх втілити. Службовці посилаються на обмеження українського законодавства та воєнний стан. Але частина з них готова до імплементації й за цих умов, — сказав у коментарі Varosh Міхал Пішко, директор Transparency International Slovensko (TI SK). 

“Рекомендації поділяються на 3 типи. Перший — це ті, які дуже легко впровадити, тому що вони передбачають публікацію документів, які вже існують. Їхня публікація допоможе інституціям бути більш прозорими. Другий тип, більш складний, адже передбачає розробку та впровадження окремих політик та документів, правил, наприклад, бюджет участі, розробку Етичного Кодексу чи посаду омбудсмена тощо. Але більшість з них можна впровадити під час війни. Третій тип, це ті рекомендації, де йдеться про публікацію сенситивної інформації, документів, які може використати російська сторона. Тож вони чекатимуть кращого часу для втілення після війни”. 

Антикорупційні рекомендації розроблено в рамках нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюють Transparency International Slovensko (TI SK), Інститут Центральноєвропейської Стратегії (ICES) та Foundation of Justice, Integrity and Anti-Corruption (FJIAC) за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA.