back to top
spot_img
13.6 C
London
додомуНадзвичайні подіїКількість пожеж в екосисистемах Закарпаття зросла вп’ятеро: затверджено план заходів

Кількість пожеж в екосисистемах Закарпаття зросла вп’ятеро: затверджено план заходів

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила план заходів для запобігання та протидії масовим пожежам у лісах, торфовищах і сільгоспугіддях у весняно-літній період 2025 року.

Цей крок має високу актуальність, зокрема, й для Закарпатської області, де від початку року рекордно зросла кількість пожеж в екосистемах.

Як повідомляють у Закарпатській ОВА, від початку року в області сталося 655 загорянь сухої трави на 699 га землі. Це у п’ять разів більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року – тоді було зафіксовано 135 таких пожеж.

Загалом впродовж минулого на Закарпатті сталося 993 випадки загорянь сухої трави та чагарників.

Лише за 1 день, 9 березня, палії спровокували на території області 78 пожеж на загальній площі 78,16 гектара. Для того, аби зрозуміти масштаби лиха, в ГУ ДСНС пояснили: територія, на якій виникали загоряння, дорівнює площі села Мала Розтока в Хустському районі.

Випалювання трави, до якого часто вдаються люди з метою начебто впорядкування території після зимового періоду, не лише часто виходить з-під контролю і загрожує знищенням людських осель чи травмами й навіть загибеллю.

Спалювання сухої рослинності також завдає великої шкоди довкіллю, спричиняючи загибель усього живого, що опиняється у вогні.

Під час спалювання сухостою гине вся мікрофлора, що бере участь у ґрунтотвірних процесах. А земляний родючий покрив, що постраждав від вогню, відновлюється лише через 5-6 років.

При спалюванні трави на природних ділянках вогонь знищує насіння й коріння рослин, тварин і птахів, що там мешкають.

Крім того, під час згоряння в повітря викидаються отруйні речовини, що виділяються в процесі горіння та є шкідливими для органів дихання.

Самовільне спалювання сухостою, трави в Україні заборонено законодавством. За такі дії відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення передбачено штраф від 3060 до 6120 грн для громадян та від 15300 до 21420 грн – для посадових осіб.

Крім того, якщо такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки може наставати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

З метою запобігання та протидії масовим пожежам у лісах, торфовищах і сільгоспугіддях у весняно-літній період 2025 року, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій сьогодні затвердила низку заходів.

Зокрема, передбачено:

  • цілодобовий моніторинг оперативної обстановки в екосистемах;
  • проведення рейдів і патрулювань найбільш пожежонебезпечних лісових масивів, торф’яників, територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
  • заборону розводити багаття у лісових масивах і рекреаційних зонах (крім обладнаних місць відпочинку), випалювати стерню, суху рослинність та сміття;
  • тимчасові обмеження відвідувати лісові масиви і лісопаркові зони, в’їжджати до них на автотранспортних засобах у період високого та надзвичайно високого класів пожежної небезпеки, проводити лісозаготівельні та інші пожежонебезпечні заходи, полювання тощо.

Від початку року на Закарпатті сталося 655 загорянь сухої трави

Останні новини:

До теми: