Усть-Чорнянська селищна рада повідомила про початок розробки детальних планів територій для будівництва двох вітроелектростанцій: «Усть-Чорна Захід» на полонині Красна на площі 2319,5259 га та «Усть-Чорна Схід» на Свидовецькому масиві 5553,9426 га.
Хоча назва інвестора відсутня у документах, найбільш ймовірно, що йдеться про ТОВ «УК «Вітряні парки України», які мають намір побудувати у Закарпатській області щонайменше двісті вітряків потужністю понад 1100 МВт. Назва саме цієї компанії прослідковується у рішеннях сесії селищної ради.
Заяви селищної ради датовані 4 листопада 2024 року. Однак, як повідомляють зацікавлені сторони, які могли б подати пропозиції до обсягу Стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації, побачити їх на сайті селищної раді стало можливим лише увечері 17 листопада. Тобто, лише за день до того, як збігла дата десяти робочих днів протягом яких зацікавлені сторони мали можливість подати пропозиції до обсягу Стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації.
Цікаво, що в Усть-Чорній замовили розробку детальних планів територій під ВЕС на майже 8 тис. га землі, при цьому не маючи у власності стільки землі ані на полонині Красна, ані на Свидовецькому масиві.
На полонині Красна, яку ця громада ділить з Колочавською та Нересницькою громадами і які не беруть участі у ВЕС-проєктах, за Усть-Чорнянською селищною радою закріплено 1314,4218 га із заявлених у містобудівній документації 2319,5259 га.
Та сама історія із Свидовцем. Тячівська частина гірського хребта (власність комунального підприємства «Свидовець» Усть-Чорнянської селищної ради – ред.) – менше 4 тис. га, тоді як у ДПТ заявлено 5553,9426 га.
Варто додати, що до землі на Свидовецькому масиві через ТОВ «Скорзонера» проявляв інтерес підсанкційний олігарх Ігор Коломойський, плануючи побудувати там мега-курорт «Свидовець». Детальні плани територій для курорту, розпорядження на виготовлення яких видали незаконно Тячівська та Рахівська райдержадміністрації у жовтні 2024 року остаточно скасував Верховний Суд.
Крім того, колишній бізнес-партнер Коломойського і нинішній власник курорту «Буковель» нардеп Ігор Палиця залишається зацікавленим у землях Усть-Чорнянської громади на Братківському хребті у Внутрішніх Ґорґанах на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей, де бізнесмен-політик планує два об’єднані курорти «Турбат» і «Бистриця» як продовження «Буковелю». Про ДПТ для цих курортів офіційно не відомо.
Також у серпні цього року менеджер структур бізнес-групи «Приват» Юрій Добровольський, котрий щонайменше з 2016 року брав участь у презентаціях проєкту курорту «Свидовець» у Ясінянській громаді та селі Брустури (тепер частина Усть-Чорнянської громади – ред.) та у 2021 році проєкту курорту «Турбат» в Усть-Чорнянській громаді, отримав відмову від брустурян у оренді свидовецьких полонин для проєкту з розвитку вівчарства.
Тож, можливо, розробка документації під вітряки – лише спосіб Усть-Чорнянської селищної ради приховати справжні ідеї та зацікавлені сторони.
І Красна, і Свидовець надзвичайно цінні природні високогірні території Українських Карпат, через які проходять екокоридори екологічної мережі і які є частиною Смарагдової мережі – природоохоронних територій по усій Європі, на яких оберігають види і оселища, яким загрожує зникнення в масштабах усього континенту.
Наприкінці жовтня Дубівська селищна рада також повідомила, що замовила містобудівну документацію під чотири ВЕС на загальній площі 517 га і напередодні оприлюднила схему розміщення 22-ох вітрових електростанцій на полонині Апецька.
Як і у випадку в Усть-Чорній, у Дубівській селищні раді детальні плани території замовили на значно більші площі ніж ті, що знаходяться у комунальній власності – біля 250 гектарів. А схему розміщення вітряків показали не тільки для своєї громади, а і для територій Великобичківської селищної ради.
На офіційному сайті останньої про вітряки Апецькій немає жодної інформації.
Схема розміщення вітряків на полонині Апецька на землі Дубівської і Великобичківської громад, яку розмістила тільки Дубівська селищна рада
Схематичне зображення планованих ВЕС на Тячівщині і Рахівщині
Що на сьогодні відомо про вітряки у високогір’ї Карпат у Закарпатті
Скільки?
Точно цифри, так само як і потужності, на широкий загал не озвучували. В коментарях від представників забудовника звучало, що вітряків планується понад 200. У жовтні на одній з панелей економічно-туристичного форуму, оприлюднили інформацію про 225 вітряків потужністю 1167 МВт, з яких:
– в Ужгородському районі 43 вітряки потужністю 223,3 МВт,
– у Мукачівському районі 44 вітряка потужністю 226,4 МВт,
– у Тячівському районі 138 вітряків потужністю 717,6 МВт.
Одна з панелей економічно-туристичного форуму, де оприлюднили інформацію про кількість вітряків у Закарпатті
Де саме?
Перші два вітряки побудовані у середньогір’ї на межі Львівської і Закарпатської областей у Нижньоворітській громаді (5), над селами Латорка і Біласовиця, у підніжжі гори Пікуй. Наразі тут монтують ще три.
Інші вітроелектростанції заплановані на високогір’ї – полонинах Руна (1), Лютянська Голиця (2), Гостра (3) та Красна (7) у межах Полонинського хребта, на Вододільному хребті (4), полонині Апецькій та Свидовецькому масиві (9).
Також залишається під загрозою забудови полонина Боржава (6) з боку Воловця. У минулому році поблизу вершини Темнатик встановили щоглу для метрологічних досліджень, попередньо проривши хребтом дорогу.
Усі згадані високогірні території – об’єкти Смарагдової мережі, або як дійсні, або як території-кандидати. Для останніх держава також зобов’ язана «вжити природоохоронних заходів по збереженню екологічних характеристик територій та забезпечити довгострокове виживання видів та оселищ на цих територіях».
Скін з офіційно сайту Смарагдової мережі Європи із схематичним зображенням ВЕС-проєктів на території Закарпаття
Хто будує?
Це найцікавіше питання. Схема, якою користується ТОВ «УК «Вітряні парки України» – компанія, на користь якої приймають рішення місцеві ради (переважно у земельних питаннях) – потім вітряки не будує. Повідомлення про плановану діяльність для якої у подальшому здійснюється Оцінка впливу на довкілля, подають інші «маленькі» компанії.
Наприклад, у Нижніх Воротах, де поки побудували лише два вітряки із запланованих біля 20-ти, таких компаній наразі вісім – «ВП «Нижні Ворота», «ВП «Нижні Ворота-1», «ВП «Нижні Ворота-2», «ВП «Нижні Ворота-3», «ВП «Нижні Ворота-5», «Вітряний парк Верховинський», «Вітряний парк Островський» та «Вітряний парк Щасливий».
У інформаційному просторі найчастіше фігурує ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі». З усіма цими компаніями прослідковуються юридичні зв’язки.
Мета схеми:
1) «відв’язатись» від бенефеціарів «Вітропарків» – екснардепа Максима Єфімова та родини українського бізнесмена вірменського походження Олега Мкртчана, який тепер перебуває у російській в’язниці за махінації з бюджетними коштами країни-агресора;
2) «розмити» відповідальність за порушення і злочини, у тому числі екологічні, які прямо чи опосередковано вчиняють інвестори ВЕС.
Що саме порушують і хто?
Багато чого і як «Вітропарки», так і органи місцевого самоврядування, а також державні установи у їх інтересах. Мова про:
1. Підтверджені Держекоінспекцією пошкодження і знищення альпійських луків на полонинах Руна, Лютянська Голиця та на Вододільному хребті під час встановлення щогли та обладнання для метрологічних досліджень. Виявлено весною 2023 року, відкрите кримінальне провадження.
2. Підтверджена Держекоінспекцією самовільна рубка дерев під розчищення дороги і прокладання цієї дороги у заказника загальнодержавного значення «Привододільний» (схили Вододільного хребта) та у заказнику місцевого значення «Темнатик» (схили полонини Боржави) у межах філії «Свалявське ЛГ» ДП «Ліси України». Виявлено влітку 2023, відкрите кримінальне провадження.
Свалявські лісівники зафіксували самовільні рубки і прокладання дороги у «Привододільному» у січні того ж року.
3. Посадовці філії «Ужгородське ЛГ» філії ДП «Ліси України» внесли неправдиві відомості у документи, щоб вирубати дерева у заказнику загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський» задля розширення лісової дороги, яку «Вітропарки» планували використовувати для будівництва вітряків на полонині Руні.
4. Активісти і екологи, які слідкують за процедурами ОВД у Нижніх Воротах, упродовж 2023-24 років фіксували будівництво вітряків до отримання висновків на Звіт з оцінки впливу на довкілля, а також невиконання забудовниками взятих на себе у звіті зобовʼязань.
Наприклад, зобовʼязання не будувати у темну пору доби. Це шкодить червонокнижним кажанам, популяцію яких науковці виявили на місці будівництва вітряків.
5. У суді розглядають позов на скасування рішення сесії Турʼє-Полянської сільської ради від травня цього року, яким затвердили скандальний детальний план території під будівництво 30 вітряків на Руні.
Причиною стали не тільки низка порушень при прийнятті рішення на розробку і процесу самої розробки містобудівної документації, а і порушення процедури громадського обговорення.
Це підтверджені випадки.
Крім того, як вже зазначено вище, про розробку детальних планів територій під будівництво ВЕС повідомила Усть-Чорнянська селищна рада – на полонині Красна і Свидовці, та Дубівська селищна рада – на полонині Апецька. Обидві ради повідомили про розробку містобудівних документів на значно більші території ніж площі, якими вони офіційно володіють на полонинах.