Закарпатський кореспондент > Суспільство / Останні новини > Українці накопичили мільярди боргів за комуналку: що загрожує боржникам за новими правилами і хто не платить

Українці накопичили мільярди боргів за комуналку: що загрожує боржникам за новими правилами і хто не платить


6-07-2017, 14:36
Українці накопичили мільярди боргів за комуналку: що загрожує боржникам за новими правилами і хто не платить
Українці заборгували за комунальні послуги більше 11 мільярдів гривень, йдеться в даних Держстату. Згідно з проектом нової редакції закону "Про ЖКП", боржникам доведеться крім суми боргу оплачувати штраф за кожен день прострочення. Крім того, за новими правилами субсідіанти з боргами можуть залишитися без державної допомоги. Сайт "Сегодня" з'ясував, що загрожує боржникам і як українці платять за комуналку.

Скільки заборгували українці

Українці традиційно взимку накопичують борги за комуналку, а в перші місяці літа погашають їх. Наприклад, в січні цього року українцям за комуналку нарахували 14,7 мільярда гривень, а заплатили лише 9,2 мільярда. У той же час в березні нарахували за комуналку 7,9 мільярда, а заплатили майже на два мільярди більше. Середня платіжка минулої зими досягала 1500 гривень, а вже в травні, коли не потрібно платити за опалення, скоротилася до 900 гривень.

За підсумками першої половини року першість серед регіонів з найбільшим відсотком оплати комунальних послуг зайняла Житомирська область. Тут заплатили більше 117% від нарахованої суми (17% пішло в рахунок оплати боргу). Найгірше платять в Сумській області, тут заплатили всього половину від необхідної суми.

Загальна заборгованість станом на початок літа становила 11,3 мільярда гривень. Найбільше боргів за опалення і гарячу воду – 8,9 мільярда, 3,9 мільярда гривень за електроенергію та 1,8 мільярда гривень за холодну воду.

Практично в будь-якому багатоповерховому будинку заборгованість має як мінімум кожна десята квартира. "У нас приблизно 20% в кожному будинку не платять за комунальні послуги, або ж оплачують рахунки частково", – скаржиться в.о. директора Тернівського Житлово-комунального підприємства Ігор Заярний.

За результатами опитування, проведеного сайтом "Сегодня", 45% респондентів накопичують борги за комуналку, ще 45% змушені заощаджувати для того, щоб впоратися з комунальними платежами. В опитуванні взяли участь майже 24 тисячі читачів.

Як зазначає радник заступника голови КМДА Юлія Грамотна, є випадки, коли не платять достатньо забезпечені сім'ї, що живуть в дорогих квартирах. У той же час субсидіанти (в столиці кожна третя квартира з субсидією) справно оплачують комунальні послуги. Одна з головних причин зростання заборгованості, вважає Юлія Пантелєєва, – подорожчання тарифів. Наприклад, ще два роки тому родина, яка три місяці ігнорувала платіжки влітку, могла накопичити борг в 500 гривень, зараз за такий же період часу сума боргу може досягти декількох тисяч гривень.

Як покарають боржників

Згідно з новою редакцією закону "Про ЖКП" (документ прийнятий в першому читанні), всім боржникам за кожен день прострочення доведеться платити пеню в 0,1% від суми боргу. При цьому загальна сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості. Пеня буде нараховуватися після 20 числа кожного місяця. Так, якщо заплатити 30 числа, доведеться заплатити на 1% більше.

Уже зараз українці з субсидіями, які накопичили борг як мінімум за два місяці, не мають права на продовження знижки. Такі зміни вступили в силу в травні, після прийняття Кабміном постанови №300.

Як говорить юрист Олександр Плохотнік, якщо заборгованість перевищує 10 тисяч гривень, будь-який постачальник комунальної послуги може подати в суд. Суддя має право накласти арешт на машину, квартиру або інше майно і через виконавчу службу продати його в рахунок борг. В українській практиці є прецедент, коли через заборгованість по комуналці сім'я втратила квартиру. Так, в Луцьку 27-річний Олександр Швейгер в минулому році залишився без житла через борг в 50 тисяч гривень. "Двушку" продали за 446 тис гривень, а "здачу" не повертали кілька місяців.

"З молотка" йдуть не тільки квартири, але і машини, мікрохвильові печі, телевізори і т.д. Купити арештоване майно може будь-який українець на сайті СЕТАМ. У Києві, як каже Юлія Грамотна, ситуацію до суду намагаються не доводити. Як зазначає чиновниця, на її пам'яті немає прикладів арешту майна киян через комунальні борги.

Замість цього постачальники і місцева влада розміщує оголошення на будинках з переліком квартир, які мають заборгованість, спілкуються з боржниками і пропонують оформити договір реструктуризації, тобто виплачувати борг невеликими частинами кілька років. "Політика міста спрямована на те, щоб працювати з кожним випадком окремо. Потрібно зрозуміти, чому людина не платить. Буває, що сім'я виїхала на дачу і три місяці не платить, а є ситуації, коли це принципова позиція і люди роками не платять. Тоді потрібно якось людей мотивувати. Можливо, у людей немає інформації, що є можливість реструктуризації, вона може прийти до постачальника і сказати: "я згоден крім поточних платежів сплачувати частину платежу в рахунок боргу". і виконавча служба розуміє, що людина згодна платити", – розповідь кість Юлія Грамотна.

"Буває, що сім'я виїхала на дачу і три місяці не платить, а є ситуації, коли це принципова позиція, і люди роками не платять. Тоді потрібно якось людей мотивувати", – розповідає Грамотна.

Найбільш "суворе" покарання, яке загрожує боржникам в столиці, – весь будинок можуть відключити від комунальної послуги через борги у більшості квартир. Наприклад, в Дарницькому районі в багатоповерхівці, яка належить одному з підприємств, відключили гарячу воду. Технічної можливості для того, щоб перекрити воду тільки в частині квартир, немає.

У КМДА відзначають: постачальники гарячої води оплачують воду і газ, постачальники холодної води повинні платити за електрику. Якщо перестати платити, може порушитися весь ланцюжок, і під загрозою опиниться стабільна робота цілого ряду підприємств. Правда, за словами Грамотної, культура оплати в столиці досить висока, і говорити про подібні погрози на даний момент не доводиться.
Вернуться назад