Про що Україна домовилася з МВФ: як черговий меморандум змінить життя людей
10-03-2017, 08:00 Українська влада взяла на себе зобов'язання провести пенсійну реформу, створити ринок землі і скоротити частку держави в банківському секторі
Україна кілька днів тому погодила остаточну версію меморандуму про співпрацю зі своїм головним кредитором – Міжнародним валютним фондом (МВФ). В результаті в цьому місяці уряд розраховує отримати черговий кредитний транш – один мільярд доларів.
Умови меморандуму вже кілька місяців обговорюють політики і громадські діячі. Як відомо, МВФ рекомендував Україні підвищити пенсійний вік, відкрити ринок землі і утримувати тариф на газ на економічно обґрунтованому рівні. Сам документ ще не оприлюднили, однак частину угоди розкрив міністр фінансів Олександр Данилюк. Сайт "Сегодня" з'ясував, як меморандум з МВФ може змінити життя українців.
Меморандум тримають у таємниці
Ще четвертого березня глава місії МВФ в Україні Рон ван Руден підтвердив, що з українською владою вже узгодили оновлену версію меморандуму про економічну і фінансову політику. "Це дозволить нам провести третій перегляд програми співпраці, що передбачає застосування механізму розширеного фінансування, а також затвердити технічну доповідь про економічну ситуацію", – пояснив представник місії. Про те, що переговори пройшли успішно, на своїй сторінці у соцмережі повідомив і голова Мінфіну Олександр Данилюк.
Умови отримання кредиту традиційно тримають у таємниці. Раніше міністр соцполітики Андрій Рева заявляв, що МВФ рекомендує Україні підвищити пенсійний вік, також відомо, що, на думку МВФ, в Україні необхідно відкрити ринок землі.
Остаточну версію меморандуму не показали навіть нардепам. Лідер однієї з парламентських фракцій вже заявив: якщо уряд не оприлюднює текст меморандуму, законодавці направлять позов у Конституційний суд. Неофіційно нардепи кажуть, що документ вирішили не публікувати "через складну соціальну обстановку в країні".
Нагадаємо, у 2015 році Україна підписала з МВФ розширену програму кредитування на чотири роки. Останній транш розміром мільярд доларів був у вересні минулого року, всього Україна повинна отримати кредитів на 17,5 мільярдів доларів. Україна перед отриманням чергового траншу зобов'язується виконати "домашнє завдання", описане в меморандумі. Так, торік українська влада пообіцяла розробити механізм монетизації субсидій, скорочувати нормативи споживання енергоресурсів, поступово врегулювати пенсійний вік, посилити критерії для отримання мінімальної пенсії, скоротити персонал лікарень і дати їм автономію.
Як зміниться життя українців після підписання меморандуму
Ринок землі. Українці продавати землю сільськогосподарського призначення не мають право, замість цього укладаються договори оренди з пайовиками. На даний момент укладено 4,7 мільйонів договорів на загальну площу 16,6 мільйонів гектар – це половина від усієї землі приватної власності. Найчастіше вартість оренди невисока, але інакше розпорядитися своєю власністю, наприклад, продати землю, українці не мають права. МВФ ще в минулому році рекомендував українській владі дозволити продаж землі.
Рон ван Руден впевнений, що існуючий мораторій на продаж земель не дає розвивати сільськогосподарський сектор і не дозволяє використовувати землі в якості застави для отримання кредитів. "Для України важливо рухатися вперед з земельною реформою і внести в парламент нове законодавство, яке дозволить продаж землі", – сказав представник МВФ.
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман визнав, що один з ключових пунктів меморандуму – оборот земель. Проте, коли саме і як в Україні запрацює ринок, на даний момент невідомо.
"Скільки років ринку землі у нас майже не існує насправді, де-юре. На практиці він є, землі купуються, продаються, все відбувається за сірими, дивними схемами", – сказав міністр фінансів Олександр Данилюк, зазначивши, що необхідно домогтися, щоб ринок землі запрацював, особливо для агросектору.
Пенсійна реформа. Віце-прем'єр Павло Розенко на одній з прес-конференцій повідомив, що про підвищення пенсійного віку в меморандумі не йдеться. Головна рекомендація Фонду – скоротити дефіцит пенсійного фонду і зробити існуючу систему справедливою. Зараз Кабінет міністрів закінчує розробку проекту пенсійної реформи, яка, за словами Гройсмана, дозволить ліквідувати багатомільярдний дефіцит за шість років.
Як розповіли в Пенсійному фонді, чиновники розглядають можливість зобов'язати платити податок у ПФ всіх працюючих українців без винятків. "У світі застосовується обов'язковість сплати страхових внесків для всього працездатного населення. Ми ще поки що вивчаємо цей та інші методи. Але є методи як добровільного залучення, так і обов'язкової сплати", – пояснює Микола Шамбір.
Деякі нововведення пенсійної системи вже озвучили в Кабміні:
Пенсіонерам заборонять працювати. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, це торкнеться не всіх українських пенсіонерів, а лише "багатих". Так, тисячі українців отримують пенсії більше 10 тисяч гривень, а окремі пенсіонери, наприклад, судді, на заслуженому відпочинку отримують понад 200 тисяч гривень. Пенсіонерам з високими пенсіями, припускають у міністерстві, можуть заборонити працювати (тоді доведеться вибирати: або зарплата або пенсія).
Стаж скоротять, і його можна буде купити. Згідно із законом, у 2021-му на пенсію зможуть претендувати українці із загальним стажем не менше 30 років, таких в країні лише 8%. Страховий стаж буде знижено до 15 років з першого січня 2018 року, анонсували в міністерстві. При цьому з'явиться можливість купити собі 15 років страхового стажу. По 704 гривні за кожен місяць. За 10 років доведеться заплатити 84 480 гривень, а за 15 років – 126 720 гривень.
Україна ще торік пообіцяла МВФ:
поступово врегулювати пенсійний вік;
скоротити перелік тих, хто раніше виходить на пенсію;
посилити критерії для отримання мінімальної пенсії;
створити умови, за яких буде вигідно декларувати фактичні доходи (детінізація зарплати);
з 2017-го фінансувати добавки до пенсій з держбюджету, а не ПФ;
розширити базу платників ЄСВ;
консолідувати законодавство про пенсійну систему (зараз діє 20 законів).
Змінити ситуацію в банківському секторі. Як зазначає Данилюк, меморандумом також передбачено поступове скорочення частки держави в банківському секторі. "Зараз ми володіємо як держава 55% банківської системи. Це дуже висока частка, і нам необхідно якомога швидше поліпшити роботу цих банків, щоб вони не "викривлювали" конкуренцію, а також спланувати, як виходити з цих банків, тому що зрозуміло, що держава не може володіти 55% на ринку, це шкодить розвитку економіки", – констатував міністр.
Вернуться назад