Кабмін затвердив нові нормативи: на скільки скоротять субсидії і що подорожчає
14-02-2017, 13:35 Рішення уряду набуде чинності з першого травня, а субсидії переглянуть вже до наступного опалювального сезону
Кабінет міністрів України прийняв рішення переглянути нормативи споживання енергоресурсів на опалення. На соціальну норму нараховується субсидія, а за "зайві" Гкал тепла, кВт*год електроенергії і кубометри газу українці платять по повній вартості. Експерти впевнені: рішення Кабміну призведе до того, що державі вдасться заощадити на субсидії, а українцям доведеться більше платити за комуналку. "Сегодня" з'ясував, на кого і як вплинуть нові соціальні норми споживання.
На чому держава заощадить
Норматив споживання газу в Україні всього за кілька років скоротили з 11 до 5,5 кубометрів на один квадратний метр. Новий норматив – 5 кубометрів газу на квадратний метр – набуде чинності вже в травні цього року. Зараз субсидія покриває 330 кубів на опалення квартири площею 60 квадратних метрів, вже в наступному опалювальному сезоні "комунальну знижку" будуть нараховувати тільки на 300 кубів. Якщо при цьому продовжити спалювати 330 кубів, доведеться 30 кубів оплачувати без субсидії. За чинним тарифом – це ще 204 гривні.
У квартирі такої ж площі з центральним опаленням субсидія буде покривати замість 3,28 всього 2,5 Гкал тепла. Якщо не скоротити споживання, за 0,7 Гкал доведеться платити без субсидії. У Києві такий обсяг тепла обійдеться в 1411 гривень. Докладніше дізнатися, що і як подорожчає з новими нормативами, можна, ознайомившись з інфографікою:
Перегляд нормативів дозволить державі заощадити на субсидіях, впевнений директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН Валентин Землянський. За підрахунками Мінсоцполітики, у наступному опалювальному сезоні субсидії оформлять 9 з 15 мільйонів українських сімей. На "комунальну знижку" в бюджеті країни на цей рік передбачено 51 мільярд гривень. "Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди мають платити самі", – сказав "Сегодня" Валентин Землянський.
"Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди мають платити самі", – сказав "Сегодня" Валентин Землянський.
Голова Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: норматив показує, скільки в середньому українці витрачають ресурсів на обігрів квадратного метра житла. Уряду, впевнений експерт, перед тим, як скорочувати норматив, потрібно було показати розрахунки: на скільки і чому скоротилося споживання.
"Певна логіка в такому рішенні є. Норма – приблизний розрахунок того, скільки одна людина може витрачати води, електроенергії, газу, тепла. Цей норматив формується на основі розрахунків, які подають постачальники тепла, ці підрахунки підтверджує національний регулятор. Але уряд повинен був пояснити, чому скорочують норми, показати розрахунки", – каже експерт.
Коли перерахують субсидії
До кінця опалювального сезону, пояснили на гарячій лінії Кабміну, нічого не зміниться. Оскільки нові нормативи набирають чинності з травня, перерахунок зроблять вже в наступному опалювальному сезоні – з жовтня 2017-го. До цього часу в українців є можливість утеплити свої будинки і квартири і скоротити реальне споживання тепла.
"Якщо у вас оформлена субсидія – скільки зараз платите, стільки і будете платити до кінця опалювального сезону. В наступний опалювальний сезон – так, там вже перерахують субсидію з урахуванням нових нормативів", – розповіли на урядовій гарячій лінії.
"Якщо у вас оформлена субсидія – скільки зараз платите, стільки і будете платити до кінця опалювального сезону. В наступний опалювальний сезон – так, там вже перерахують субсидію з урахуванням нових нормативів", – розповіли на урядовій гарячій лінії.
Також на розмір субсидії вплине нова мінімалка. З першого січня мінімальна зарплата зросла з 1600 до 3200 гривень. За оцінками ДФС, до 40% українських роботодавців зарплати платять "у конвертах", оформивши своїх співробітників на мінімальну зарплату. Завдяки зростанню мінімалки уряду вдасться заощадити на субсидіях близько п'яти мільярдів гривень.
Наприклад, торік сім'я з трьох осіб (двоє дорослих з мінімальними зарплатами і дитина) з субсидією віддавала за комуналку 163 гривні (5,1% від свого доходу). У новому опалювальному сезоні сім'я з двома мінімальними зарплатами повинна буде платити за комунальні послуги 640 гривень (10% від доходу).
Зазначимо, сума обов'язкового платежу розраховується за формулою: дохід на одного члена сім'ї / два прожиткові мінімуми × 15%. Отримана сума – відсоток від загального доходу сім'ї, який потрібно буде віддати за комунальні послуги.
Що робити
Після чергового перегляду соціальних нормативів українцям доведеться або переглянути своє споживання, або платити менше. Валентин Землянський впевнений: держава має створити правила гри, провести енергоаудит і визначити, скільки реально використовують тепла українці. Вже зараз будь-який багатоквартирний будинок може викликати енергоаудитора, який зможе визначити, на скільки можна скоротити споживання тепла в будинку. Для цього з кожної квартири в середньому потрібно заплатити від 40 до 120 гривень.
Термомодернізація дозволить скоротити споживання тепла на 40-80%. Щоправда, на це доведеться витратити мільйони гривень. Є два джерела фінансування подібних проектів: залучені кошти та власні накопичення. Залучити кошти можна за рахунок гранту на утеплення від однієї з міжнародних організацій (наприклад, ЄБРР, USAID, IFC та ін), ще один варіант – отримати бюджетне фінансування (державна або міська програми 70/30), взяти кредит, наприклад, у Європейському банку.
Зазначимо, що вже в цьому році енергоаудит може стати обов'язковим для всіх українців. Згідно з проектом Закону "Про енергетичну ефективність будівель", всі об'єкти будівництва та вже зведені будівлі повинні пройти аудит енергетичної ефективності за свій рахунок.
"Цей закон зобов'язальний. Ми всі повинні розуміти, що цей закон встановлює вимоги до кожної будівлі проводити енергетичний аудит і мати сертифікат енергетичної ефективності за певних обставин. Більше того, закон зобов'язує власників житла проводити технічний огляд систем кондиціонування та водопостачання, це стосується систем, які мають потужність 20 гігават. Це фактично будинок 200 квадратних метрів", – відзначає співавтор законопроекту Альона Бабак.
Парламентарії повинні розглянути законопроект у найближчі кілька місяців.
Вернуться назад