Ведучі святкових заходів на Закарпатті розповіли про курйози на роботі (ФОТО)
13-01-2017, 22:01
У новорічно-різдвяний період більшість українців відпочиває і насолоджується часом, проведеним із рідними. Проте ті, хто організовують атмосферу бадьорості та веселощів, мусять працювати і в святкові дні.
«Закарпатський кореспондент» поспілкувався з відомими ведучими про те, як відбувалися корпоративи та інші святкові заходи за їх участі.
Олексій Уманський, відомий радіоведучий, ді-джей та учасник команди «Наша Файта», розповідає, що цього Нового року працював у ресторані санаторію «Квітка Полонини»:«Мені подобається, що це за межами Ужгорода чи Мукачева. Працювати з гостями з інших регіонів вдвічі цікавіше, вони не бачили програми і взагалі невибагливі. У досить невеликому ресторані було столиків 8, але кожен представляв якусь частинку України – Одеса, Луганськ, Київ, Тернопіль, Львів, Ізмаїл, Харків. Наприкінці ще парочка туристів зайшла годинки о третій ночі з Дніпропетровська. Вони не мали столика – пили на барі. Проте, якщо говорити про курйози, то згадується минулий Новий рік. Пощастило працювати в Угорщині, на березі озера Балатон. Дуже дивна ситуація, бо то був певного роду реабілітаційний центр. Будівля, де люди оздоровлювались масажами, різними процедурами і їли виключно здорову їжу – без м'яса абсолютно.
Складність полягала в тому, що всі були різні – столик із гостями з України, столик з гостями з Росії, столик з угорськими клієнтами і один столик власників цього комплексу. Я вперше працював з перекладачем, без практики це дуже непросто. А ще як обійти той момент, що в одному закладі українці з росіянами святкують?! До того ж було твердо вирішено власниками, щоб привітання давати всіх трьох президентів. У будь-якому випадку все відбулося спокійно, без сварок і коментарів.
Але мене здивувало інше – там майже не давали алкоголю, то оздоровчий комплекс – стаканчик шампанського на людину. Зазвичай, я звик бачити, як після опівночі люди вже танцюють й іноді їх не треба веселити, а тут всі тверезі, як скло. Програма "заходила" слабо, плюс мовне питання робило свою справу, але рятував випадок. Мені треба було вдягнути костюм Діда Мороза і дати дітям подарунки. Після зробленого я подумав, що треба якось рятувати глуху ситуацію (бо всі сиділи дуже кислі) і запросив на чардаш працівницю цього комплексу, ніби, щоб вона навчила мене танцювати. Ми почали крутитись в запальному угорському танку і з мене впали штані Діда Мороза… Зрозуміло, я був ще в звичайних штанах, але все одно всі присутні лягли від сміху. Я і сам насміявся, чесно кажучи, від душі. Після цього все пішло «як по маслу» – люди співали, а потім навіть потанцювали (щоправда, лише кілька медляків). Я зітхнув із полегшенням і заліз в замерзлий Балатон. Із того часу вирішив ніколи не вдягати костюм Діда Мороза».
Ведучий із Мукачева Ігор Товт розповідає:
«Рік червоної Мавпи подарував нашій команді чимало корпоративів, а гостям, відповідно, позитивних емоцій. Проте не обійшлось і без пригод. Одного разу довелося нам розпочинати вечір без ді-джея, який вже цілу годину працював в іншому ресторані. Річ у тому, що адміністратор домовлявся з музикантом з іншого міста по телефону, і хлопчина помилково розклав апаратуру в іншому ресторані.
Тому цього вечора йому довелося попрацювати одразу в двох закладах нашого міста».
Ведучий свят Максим Мощак, також відомий як ведучий телепрограми «Ранок на Тисі», каже:«Насправді за два роки у мене, на жаль або на щастя, якихось значних курйозів не було, переважно все відбувалось за планом. Новорічні корпоративи, начебто, теж цьогоріч були звичними. Найбільшою несподіванкою виявилося те, що сама новорічна ніч особисто у мене зірвалась. Замовники відмінили святкування, то ж я цей Новий рік святкував, як нормальна людина».
Ведучий зауважує, що більше цікавих випадків трапляється на закарпатських весіллях: «Раніше був один курйоз, коли на одному з весіль об 11 годині нареченого вкрали і потім по телефону мене поставили перед фактом. Довелося жіночій половині «віддуватись».
Ще на одному з весіль вимкнули світло. Його не було десь хвилин п’ять. Поки техніки не владнали проблему, довелося кричати без мікрофона і робити вигляд, що все так повинно бути».
На запитання, де легше працювати – на весіллях чи, наприклад, святкових корпоративах – Максим Мощак відповідає:
«Усе залежить від людей і від твоєї готовності до різних ситуацій. На весіллях переви довші і працювати потрібно довше. На корпоративах працюєш менше, але інтенсивніше з мінімальними перервами. Крім того, весілля залежать від місця проведення. Хоча в той же час сучасні молодята прагнуть зробити радше весільну вечірку, відходячи від традицій. Як кажуть, раз на раз не випадає. Професійний ведучий, конферансьє повинен задавати тон події: чи то весілля, чи то корпоратив. Ну і в разі чого – бути готовим до всього, щоб грамотню нівелювати і направляти захід у правильному напрямку».
Журналіст Олександр Курта теж часто виступає в якості ведучого: «Пощастило проводити цього року новорічний корпоратив. Залишився усім цілком задоволений, оскільки захід передбачався у готелі "5 камінів", що в смт Ясіня. Самі розумієте — гори, природа, краєвиди, ще й персонал закладу та гості залишили відмінне враження. Коли надійшла конкретна пропозиція, то довго не роздумовував, а відразу ж погодився. Хороші умови, весела атмосфера, чудова можливість підзаробити, до того ж, певною мірою, відпочиваючи. Особливих курйозів не було. Розважальну програму проводив для гостей із центральних та східних областей України — це були переважно російськомовні люди, які приїхали на декілька днів відпочити на гірськолижних курортах Закарпаття. Відтак, мав певні побоювання, що, можливо, виникне мовний бар'єр: не через нерозуміння, а, насамперед, у зв'язку з соціально-політичним конфліктом та всіма його похідними (мовою у тому числі). Однак нічого подібного не було: програма відбулася українською, а у діалогах гості спокійно відповідали російською. Учасники корпоративу через це не відчули жодного дискомфорту, принаймні, за їх словами, все сподобалося.
Щодо цікавих моментів, то можна пригадати, що в смт Ясіня, прогнозовано, було дуже морозно. Гості виходили на свіже повітря, аби запустити салюти та небесні ліхтарі, але зіткнулись з певними проблемами через погодні умови. Хтось навіть покурити нормально не зміг, жартували, що цигарка миттєво замерзає!
Була у нас також колоритна одна парочка: вони приїхали із Польщі. Вік — близько 40 років. Так от вони відзначались тим, що невтомно танцювали. Коли інші гості скромно сиділи за своїми столами, вони не втрачали нагоди і не пропустили жодної композиції. Таких запальних і драйвових танців, чесно зізнаюсь, давно не бачив. Ми їм навіть шампанське у якості призу подарували! У підсумку, близько 4-ї години на нашому новорічному корпоративі гостей можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Наші сусіди залишались до останнього!»
«Студія свят, яка працює в сфері виробництва гарного настрою. Колектив знавців секретного рецепту Вашого свята», - так позиціонує творчу команду «Мохіто» ведучий Владислав Шитів, відомий також як учасник КВН-дуету «Уйко Шоні». Розповідає:«Якщо говорити відверто, то кожен корпоратив по-своєму особливий. Люди напідпитку просто створені для того, щоб курйозити (сміється – авто.). Нещодавно на Закарпатті на одному з новорічних корпоративів гість просто сидячи за столом неодноразово викрикував щось дуже пискливим голосом, і що найголовніше – безмежно тішився з того. Спочатку це смішило як і нас, так і інших гостів, але, коли він повторював свій жарт знову і знову, смішно було вже не всім, а точніше смішно вже не було нікому. Погодьтеся, досить дивна ситуація, і таких за весь наш творчий період було досить багато. Але, незважаючи на іноді дивну поведінку наших гостей, ми завжди з цікавістю та захватом проводимо кожний захід, отримуючи лише позитивні емоції».
Також додає: «На корпоративах ми працюємо дуетами, яких наразі є три. І, звичайно, якщо публіка просить «Уйка Шоні», частину репертуару може бути виконано. Але ці два проекти існують незалежно один від одного, тому ми із задоволенням іноді поєднуємо їх під час проведення святкових подій».
Ведучий Олександр Олень уже сім років святкує Новий рік не з рідними чи друзями, а на роботі. Зізнається, що й забув, як ото святкувати цей день. Ділиться:«На корпоративах кожного року гості різні. Найбільше запам’ятався, мабуть, 2014 рік, коли протягом двох годин сиділи без світла. Але було весело і ніхто додому не пішов. Ну цьоріч також було цікаво, особливо, коли дізнався, що із 57 людей 20 не знають української мови. Але все ж якось порозумілися.
Це був «двіжовий» корпоратив у комплексі «Ужанські Купелі». Усі гості приїжджі, закарпатців не було взагалі.
Ну пощастило, що ці іноземці були поляки, а не угорці, бо я дуже «нем тудом».
Коли я запитав, чи вчили гості слова закарпатського діалекту, сказали, що їли крумплі по-домашньому. Хоча, поки їм не принесли страву, не знали, що це. А хтось, виявляється, знав, що означає «Пой гев». Поляки взагалі сказали мені наприкінці: «Дякуєме пане, не били ще на такій гудьбі николи».
Хоча долар по 28 гривень, люди 2016-й проводжали дуже круто. Ну і на Новий рік після опівночі всі гості однакові (сміється, – авт.)»
Фотограф та ведучий свят Женя Оборевич розповідає:«Курйози на роботі? Звісно, траплялись. Рвалась сукня в нареченої та її зашивали на кухні, через негоду вимикалося світло, або люди під дією алкоголю відкривали в собі нові вміння танцюристів, зокрема нижнього брейку. Але кожний курйоз робить захід унікальним – все залежить від вміння правильно висвітлити подію. Так вимкнення світла може перетворити останній весільний танець молодих в чарівний танок під світло телефонів та акапельний спів присутніх.
Цього року на новорічному банкеті працював для гостей з Білорусі. Це було в одному із закладів Ужгорода. Панувала крута атмосфера, ми зустрічали Новий рік двічі, вивчали закарпатські слова, співали, танцювали. Однією з найбільших несподіванок стала цікава фотозона с живим півнем, яка викликала неабиякий ажіотаж та пропозиції продати символ 2017 року, як один із лотів новорічного аукціону. Наявність на корпоративі півня забезпечив ді-джей. Тож, як кажуть усі туристи: "Усе, що сталося на відпочинку, залишається на відпочинку».
«Закарпатський кореспондент» бажає всім читачам побільше позитиву не тільки у святкові дні, а й у будні.
Вернуться назад