Волонтери відтворили хронологію і назвали причини боїв на Світлодарській дузі (КАРТА)
23-12-2016, 19:08
Світлодарська дуга називається дугою не без підстав. Після виходу українських військ з Дебальцевого (в лютому 2015 року), умовна «лінія розмежування» на цій ділянці фронту дійсно має форму дуги, що оперізує Луганське й спирається із заходу на Вуглегірське водосховище.
Волонтери розповіли, що складний, з перепадами висот рельєф місцевості й досить значне віддалення від населених пунктів у поєднанні з небажанням противника окопуватися у голому степу дав певний оперативний простір сил ЗСУ, й тактика «повзучого наступу» на цій ділянці була успішною ще з лютого 2016 року, - пише ZAXID.NET.
«Це дозволило, поступово займаючи «сіру зону», обладнавши повноцінні бліндажі та лінії окопів, дещо відсунути лінію бойового зіткнення від Миронівської ТЕС та Вуглегірської ТЕС, які є об'єктами стратегічного значення», - пояснили у «Повернись живим».
За словами волонтерів, де-юре Дебальцеве та околиці за підсумками других Мінських переговорів офіційно визнані як підконтрольні території України, всі ці дії української армії не суперечать умовам зазначених домовленостей. Також волонтери звернули увагу на те, що цей район розташований на стику між т. зв. ЛНР і ДНР, тому оборона противника на цій ділянці була явно ослаблена через проблеми у взаємодії між силовими структурами обох терористичних організацій.
Так, просування у бік Дебальцевого на кілька кілометрів дозволило б взяти під вогневий контроль трасу М04 (Знам'янка-Краснодон) на ділянці Вуглегірськ - Дебальцеве, що у свою чергу створило б проблеми з постачанням Горлівки, а також ймовірно дозволило б поліпшити українські позиції у плані контрбатарейної боротьби, захистивши північний схід Горлівки для ворожої артилерії, що в свою чергу, ймовірно, вплинуло б на ситуацію у Зайцевому, Гольмовському, Курдюмівці.
Між тим супротивник, розуміючи стратегічну важливість району (панівні висоти), також прагнув поліпшити займані ним позиції. «Влітку 2016 року, а точніше 29 червня, тут відбулося перше серйозне бойове зіткнення із застосуванням бронетехніки. Зведений підрозділ з бійців 54 бригади і 25 батальйону «Київська Русь», а також розвідгрупи «Правого сектору» у відповідь на мінометний обстріл завдали удару по висотах, зайнятих противником. Був захоплений опорний пункт і убитий його командир Калімуллін Айрат Натикович, громадянин Російської Федерації, з Татарстану», - згадують події на цій позиції волонтери.
Після цього артилерія почала обстріл бойовиків щойно захоплених позицій, і у через низьку якість оборонних споруд, знищивши важке озброєння противника, довелося відступити. «Втрати у тому бою склали з української сторони 2 вбитих 10 поранених, втрати противника - оціночно 20 осіб убитими (в т. ч. 6 полонених, загиблих від вогню своєї артилерії)», - розповіли волонтери.
Потім до грудня 2016 року ситуація «на дузі» залишалася незмінною, а 18 грудня бій знову повторився у тих же умовах, але в інших масштабах. «18 грудня був локальний наступ, силами до роти, метою якого була нейтралізація позицій противника у лісі, на схід від висоти 231.6, з якої велися постійні обстріли, що загрожували в тому числі й Вуглегірській ТЕС, що в свою чергу могло б призвести до порушення електро- та водопостачання м. Бахмут та навколишніх сіл. Для успішної зачистки самого лісу потрібно нейтралізувати опорний пункт противника на висоті 216.8 », - відтворюють подію у «Повернись живим».
Потім, близько 6 ранку розпочалася операція. Ймовірно враховуючи річний досвід, бойовики значно краще зміцнили позиції й чинили серйозний опір. Ними була запрошена артилерійська підтримка і протягом дня локальний конфлікт переріс у досить серйозну операцію, з використанням резервів і бронетехніки. Крім артилерійської дуелі, був ближній бій на дистанціях від 10 до 200 метрів, і кілька контратак.
«Українські війська зазнали відчутних втрат, 8 вбитими і 30 пораненими, контужений і травмовані. Втрати противника (згідно з даними з різних джерел, - ред.) становлять близько 20 осіб убитими. До кінця першого дня бою сам опорний пункт «висота 216.8» залишився за українськими військами, був організований підвіз боєкомплектів і зміна особового складу на позиції. Важливу роль в евакуації поранених відіграли екіпажі волонтерської організації парамедиків ASAP», - заявили волонтери.
Станом на вечір 18 грудня у соцмережах і на новинних сайтах була інспірована паніка. Проукраїнський сегмент мережі в основному обговорював втрати ЗСУ, а проросійські ЗМІ подавали локальну операцію ЗСУ як серйозний наступ на Дебальцеве і стверджували про порушення Мінських домовленостей Україною, забуваючи про те, що весь район Дебальцевого - за умовами другого «Мінська» повинен бути переданий під контроль ЗСУ.
«19 грудня бої тривали, але вже з меншою інтенсивністю, у хід йшла переважно артилерія, проте в середині дня для можливої нейтралізації відповідних сил противника у бойову готовність номер 1 були приведені підрозділи 17 окремої танкової бригади. Але до застосування танків справа не дійшла, натиск противника вдалося стримати наявними силами», - розповіли у спільноті.
Станом на 20-21 грудня складно говорити про фінал битви, однак інтенсивність боїв знизилася. Водночас ситуація має передумови до розвитку. На дцмку волонтерів, зайняті позиції дозволяють вести спостереження за переміщеннями по трасі Знам'янка-Краснодон (на ділянці Вуглегірськ - Дебальцеве), а також істотно спрощують завдання для придушення артилерії противника (у районі Гольмовский - Байрак – Гурти), що в свою чергу може призвести до зміщення лінії зіткнення в цих районах.
«Ймовірно розуміючи ситуацію, противник зробить спроби відбити висоту 206.8, в той час як ЗСУ будуть змушені (для поліпшення конфігурації лінії бойового зіткнення) займати сусідню висоту 226.7 - що за фактом повторює дії російських військ зразка 2015 року, коли ті зайняли с. Логвинове», - припускають волонтери.
За словами активістів спільноти, лінія «фронту» має два взаємних обопільних виступи і, ймовірно, ні українська армія, ні противник, не задоволені ситуацією, що склалася.
«Враховуючи той факт, що зараз місія ОБСЄ готується до різдвяних канікул, а також поки не набув права новий «господар Білого дому» в очікуванні 22 грудня чергового гумконвоя з РФ можна припускати, що загострення на Дебальцевському напрямку тільки починається», - вважають волонтери фонду.
Вернуться назад