Ніч на Івана Купала: традиції, обряди та заборони

06 липня 2016 19:35 Переглядів: 21206 Коментарів: 1 Друкувати

Стрибки через вогнище, пошук цвіту папороті, плетіння з польових квітів вінків, які пускають за течією річки - це лише мала частина традицій на свято Івана Купала, яке українці відзначають у ніч із 6 на 7 липня.

Саме в цей час є день літнього сонцестояння, яке в православній традиції (за старим стилем) припадає на дні святкування. Цей день завжди був пов'язаний з безліччю вірувань, прикмет, традицій, обрядів і навіть заборон. Згідно з давніми традиціями, Івана Купала - свято сонця, тому найважливіша роль в обрядах відведена силі вогню.

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято. Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала.

У надвечір'я дівчата гадають на судженого - кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок - це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).

Хлопці спускають з гори вогняне колесо-сонце (символ літнього сонцевороту) або ж розкручують його на стовпі під загальне пожвавлення і радість.

Купальська ніч і Купальські вогні

Коли вечоріло, дівчата з хлопцями збиралися окремо і йшли до лісу. Дівчата співали пісень і несли гільце – гарний вершок черешні, вишні, яблуні чи клена. Прийшовши в ліс, встановлювали гільце в землю і оздоблювали його польовими та городніми квітами, зокрема, любистком, трояндами, барвінком, обвішували цукерками, бубликами та випеченими у вигляді пташок пташками, прикрашали різнокольоровими стрічками. На вершечок настромлювали невеличкий віночок з барвінку. Непомітно в кількох місцях прив’язували кропиву та колючі будяки.

У цей час хлопці здобували живого вогню – терли сухі деревини – і розпалювали багаття. Спочатку в землю вбивали довгу палку, навколо неї накладали хмизу і, здобувши живий вогонь, чотири хлопці одночасно підпалювали це багаття з чотирьох сторін. І коли вже вогонь освітлював місце святкування, хлопці роздивлялися дівчат і умовлялися, хто яку дівчину буде ловити.

Дівчата навколо свого гільця водили хоровод, співаючи купальських пісень.

Квітка папороті

Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя - кохання.

В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.

Але ж за Квіткою щастя чигають не тільки люди, а ще лихі сили, з якими важко боротися тій людині, яка її знайде. Вони намагаються перешкодити, відвернути увагу молодого парубка, який цю квітку знаходить – старому, як правило, не щастило її знайти. І якщо молодому чоловікові все ж пощастило знайти квітку щастя, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Можна було сховати квітку під капелюхом на голові або на серці під сорочкою. Далі людина мусить взяти в ліву руку полин або татарзілля й обвести навколо себе крейдою – лише тоді лихі сили не змужуть нічого вдіяти щасливцеві.

Квітка щастя розцвітає раз на рік – саме на Купайла – або раз на 3-5 років. А коли розцвітає, чується наче постріл, наче грім. Ліс зашумить, загуде... І висока стрілка вмить виросте. А на ній з’явиться червона, невиданої краси вогняна квітка, яка розквітне, а пахощі підуть по всьому лісу. І навколо неї з’являться добрі духи-душі предків, які також радіють. Жінкам ця квітка не трапляється, бо то великий страх її взяти.

Заборони

На Івана Купала не можна кропити водою вагітних, дітей і людей похилого віку. Вважалося, що нечисть, яка забирається з води на свято Івана Купала, все ще може завдати шкоди їхньому здоров'ю, оскільки і у жінок в положенні, і у дітей, і у літніх людей організм не настільки міцний.

На Івана Купала не можна спати, оскільки нечисть теж не дрімає, а намагається будувати підступи людям і їх домашній худобі.

Також щоб уберегтися від злих духів, наші предки розвішували в будинках і хліві кропиву, любисток, барвінок, вербу, конопель, полин ... і навіть дзеркала і рвані чоловічі штани.

На Івана Купала не можна віддавати, продавати або позичати щось, оскільки сім'я може збідніти.

До домашньої худоби теж ставлення особливе. Взагалі до домашньої худоби в цей день ставлення особливе. Так, заборонялося на Івана Купала бити корову палицею, а то вим'я висохне (в це вірили гуцули).

Якщо ви знайшли на дорозі гроші, речі або щось, що вас сильно привернуло не можна їх піднімати.

До 7 липня не можна було купатися у водоймах, і тільки з приходом Іван Купала плавання дозволялося - всі заборони знімалися, однак протягом свята заборона продовжував діяти на певні групи населення.

Жінок, які не з'явилися біля купальського багаття, вважали відьмами.

І хоча сучасна молодь потрохи віддаляється від українських традицій, повеселитись у цю таємничу ніч буде цікаво всі.

Джерело

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!

КОММЕНТАРI (1)