Вхiд на сайт
Авторизацiя

Європейський досвід, інвестиції та шляхи розвитку економіки Закарпаття: фахівець – про ситуацію в області й перспективи

Європейський досвід, інвестиції та шляхи розвитку економіки Закарпаття: фахівець – про ситуацію в області й перспективи
Закарпаття має великий економічний потенціал – і не лише завдяки туристичній сфері. Межування із європейськими кордонами і власні багаті природні ресурси роблять область привабливою для залучення інвестицій.

Однак останнім часом навколо багатьох бізнес-ідей спалахують скандали (вітряки на Боржаві, сміттєпереробні заводи, будівництво сонячної станції на Тячівщині, міні-ГЕС тощо). Чому так реагує громада і яке правильне рішення потрібне в цій ситуації? А ще яким є інвестиційний клімат краю і чи потрібні області іноземні інвестиції?

Про це та інше «Закарпатський кореспондент» говорив із Денисом Маном, директором департаменту економіки Закарпатської обласної державної адміністрації.

– Насамперед коротко окресліть особливості економічної ситуації в області. Які галузі найактивніше розвиваються?

Європейський досвід, інвестиції та шляхи розвитку економіки Закарпаття: фахівець – про ситуацію в області й перспективи– В умовах переходу України на стандарти Європейського Союзу трансформація економіки відчувається рівно на території України однаково, звісно, з усвідомленням особливостей кожної без винятку області та стратегічних напрямків. З року в рік на Закарпатті є незначний, але ріст промислового виробництва, і 2017 рік не став винятком: на фоні невеликого спаду в цілому по Україні наша область показала ріст в 0,2%. Наразі за три місяці вже 2018 року зростання індексу промисловості складає 6,5%. Темпи росту показують також виробництво мінеральних вод та виноробство. Деревообробна галузь (одна з небагатьох в області) забезпечена місцевими ресурсами і здатна працювати в режимі самодостатності. У машинобудуванні найбільше розвинене точне машинобудування. У цій галузі ріст складає понад 15%. Незначно скоротилося виробництво сільськогосподарської продукції.
Туристична галузь наприкінці 2017 року показала одні з найвищих темпів по Україні за кількістю прийнятих гостей. Туристичний бізнес звертає увагу на підвищення якості надання послуг та підвищення компетентності персоналу. Стрімкими темпами розвивається ІТ-сфера, що неможливо не відмітити, зокрема, і завдяки увазі ЗМІ до корпоративних заходів підприємств, що працюють у секторі.
Поряд із позитивними факторами слід відмітити серйозний дисбаланс у попиті на робочу силу та її пропозицію, особливо у сфері спеціалізованої освіти. І, певно, для всіх прикордонних областей сьогодні це основне завдання, на виконання якого спрямовані зусилля та заходи обласних програм розвитку.

– Чи вкладають гроші у Закарпаття? Яка ситуація на інвестиційному ринку?

– Протягом 2017 року підприємствами області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 5256,5 млн грн капітальних інвестицій, а це на третину більше, ніж у 2016 році. Практично половину цих інвестицій становлять власні кошти підприємств. 63% інвестиційних коштів спрямовано у будівлі та споруди, 33% – у машини, обладнання, інвентар і транспортні засоби. Усього, починаючи з 1994 року, в область залучено $328,4 млн прямих іноземних інвестицій. Наразі на Закарпатті 622 підприємства мають іноземні інвестиції в статутному капіталі, інвестори представляють 45 країн світу. У загальній частці інвестицій 2/3 – це кошти європейських інвесторів. Найбільшими інвесторами в економіку області є Нідерланди, Німеччина, Польща та Японія. Здебільшого інвестори вкладають у промисловість, нерухомість, транспорт. У 2017 році серед лідерів, куди вкладалися інвестиції, були Ужгородський та Виноградівський райони.

– На Вашу думку, є в області сприятливим клімат для розвитку бізнесу? З якими проблемами стикаються інвестори у реалізації бізнес-інвестицій?

– Структури та організації, які здійснюють моніторинг стану економіки, розвиток підприємництва, стан дотримання прав інвесторів, економічні рейтингові організації в цілому позитивно характеризують стан економіки та навіть показують цікаві рейтинги (місто Ужгород, наприклад, ввійшло в п’ятірку кращих міст, де легко вести бізнес – «Regional Doing Bussiness»). Важливо і те, що бізнес-омбудсмен фіксує порівняно невелику кількість порушень прав бізнесменів. Що стосується моєї особистої думки, то я гадаю, що ми відкриті до бізнесу і готові надати фаховий супровід кожній гривні інвестицій, яка заходить в область. А це вкрай важливо! Одночасно ми зафіксували в першому кварталі зменшення кількості підприємців, і здебільшого припиняли свою діяльність підприємства, які мали невеликий вплив на стан економіки. Хоча велику кількість підприємців з цього числа (відкрито 1400 підприємств, при цьому 1800 припинили свою діяльність) склали суб’єкти, які вказують на відсутність кадрів та проблеми з міграцією кадрів за кордон.

– Останнім часом на Закарпатті гостро обговорюють різні бізнес-проекти (вітряки на Боржаві, сміттєпереробні заводи, забудова – Свидовець, «провал» будівництва сонячної станції на Тячівщині, міні-ГЕС). Нерідко інвестор сприймається в образі загарбника. Чому це відбувається і як впливає на бізнес-клімат?

– Я вже зазначав, що інвестиції в область заходять, позитивним є ріст частки інвестицій на одного жителя. У цілому по Україні інвестиційна привабливість Закарпаття – це наша суттєва перевага у загальному рейтингу регіонів. Але поряд із цим питання кадрів та зменшення кількості підприємців показує той факт, що нам є над чим працювати. Область сьогодні потребує створення додаткових робочих місць. Механічна міграція населення та її особливості – як причина нестабільності на ринку праці, чи, можливо, як наслідок – уже досить висока, як у будь-якої іншої прикордонної області. Одночасно існує брак внутрішніх інвестиційних проектів. Одночасно ми знаємо про високий економічний потенціал області, наявність природних ресурсів, особливості клімату тощо. Стратегічно область підходить під розвиток великої кількості напрямків бізнесу. Логічним є той факт, що інфраструктурні проекти є запитуваними як в суспільства, так завжди будуть привабливим вкладенням. Чому інвестор в Україні виглядає інколи «дивно»? Напевно, через нашу неготовність сприймати інвестиції як розвиток. Зараз йдеться не про конкретні проекти, а про ситуацію загалом. Економіка – це як гра в шахи: треба думати наперед про те, як перемогти. З боку стратегічного планування регіонального розвитку завжди треба зважувати економічний ефект та втрати, які ми понесемо. Розвиток туристичної галузі для області залишається важливим пріоритетом. І нові робочі місця в туризмі, як показує світова практика, – це «довгі» гроші, а не короткочасні. Тож туристичні проекти для нас стратегічні: гляньте, в Україні нема де тренуватися зимовим олімпійським видам спорту, а в нас досі немає жодних баз світових стандартів. Одночасно слід зважити і на питання альтернативної енергетики, що для нас є важливими. Утім, питання екології теж не останню роль відіграє у світі.

– Яка позиція департаменту в подібних обговореннях проектів?

– Як представник органу виконавчої влади я вважаю, що все повинно відбуватися відповідно до законодавства. Законодавство про вплив на довкілля – це інструмент, який повинен дати відповідь на питання щодо Свидовця чи Боржави. Роль нашого напрямку – вміти надати економічні обґрунтування таким процесам. І завжди важко балансувати між питаннями типу «робочі місця чи високий екологічний вплив?» Але разом із тим спрощення й такі питання завжди вводять в оману. А через значні негативні моменти в економіці, гучні заяви, протести інвестори дійсно придивляються та застигають в очікуванні. Не існує формули, якою повинна керуватися обласна влада у всіх випадках з інвесторами, але одне, що важливо напевно, так це дотримання законності. До речі, нестабільне правове поле, часті зміни законів, дозвільні документи теж нерідко виступають перешкодами для бізнесу. Наразі Україна напрацьовує правове поле, і будемо вірити, що за прикладом спеціальних економічних зон, як кращої практики для Закарпаття, у нас буде різкий підйом.

– Яка роль інвесторів та їх вкладень у житті громад? Що отримує громада від реалізації інвестиційних проектів на її території?


– Три чверті бюджету області – це дотації та субвенції з державного бюджету. Це значить, що самотужки область не може розвивати свою економіку. Наша залежність від стану економіки очевидна. Отож пошук коштів на розвиток регіонального розвитку сьогодні є одним із пріоритетів обласної влади та нашого департаменту зокрема. Кошти міжнародної технічної допомоги чи кошти різних міністерств не можуть розглядатися як достатній інструмент підтримки регіонального розвитку. Проте кошти інвесторів, які сьогодні надходять, – це важливе джерело та гарант розвитку економіки. І наше завдання – створювати сприятливе поле для надходження інвестицій. Що отримає громада? Усе просто: робочі місця, розвиток доріг, соціальних об’єктів та позитивні показники добробуту населення.

– Назвіть галузь, яка наразі є найперспективнішою для залучення інвесторів на Закарпатті і яка найбільше цього потребує?

– Туризм, промисловість, енергетика, але також – дорожнє господарство. Верховна Рада зробила крок назустріч концесії доріг, що дозволить отримати якісно новий підхід до управління сферою. Тут усе вкупі, проте, як зазначають інвестори, окрім політичної стабільності та державних гарантій для інвестицій потрібен розвиток інфраструктури. Свого інвестора очікує також і спортивна галузь: клімат, географічне розташування, близькість до кордонів сприяють проведенню змагань та тренувальних зборів на території області. Роботи вистачить на всіх.

– Європейський досвід: як будуються стосунки «громада-інвестор-влада» в іноземних країнах? Які напрацювання можна втілити на Закарпатті? До чого варто прагнути?

– Я вважаю, що наш досвід достатньо важливий, аби на його основі також приводити конкретні приклади: практику застосування територій пріоритетного напрямку чи спеціальних економічних зон. До речі, інвестори не залишили Закарпаття навіть після припинення дії окремих положень бюджетного кодексу щодо спеціальних (вільних) економічних зон і продовжують успішно працювати. Європейські країни можуть похвалитися дешевими кредитними ресурсами для бізнесу. Реформа банківської системи могла б суттєво покращити становище нашої економіки. Утім, це завдання не для Закарпаття, а для Верховної Ради, і сподіваємося, нам вдасться його дочекатися в недалекому майбутньому. Світові практики також вказують на ефективність роботи індустріальних парків. Наразі в області такий парк лише один, але недосконалість тої ж законодавчої бази не дає можливість розвернути діяльність на повну потужність. Ми працюємо над створення центру підтримки підприємництва в області. Такі центри – це вже не лише європейська практика, а навіть вітчизняна. Крім того, нам потрібен офіс супроводу інвестицій. Проте на найвищому рівні було прийнято рішення про те, що для Західної України такий координаційний центр буде розташований в Івано-Франківській області. Подібні інструменти – це база знань для нових підприємців, платформа для діалогу, це прообраз стабільної регіональної політики, увага у бік інвестора та його прав.
Такі інструменти – це не лише робота влади. Сильні бізнесові асоціації здатні створити набагато ефективніші комунікаційні майданчики. А у співпраці «влада-наука-бізнес» (так званий трикутник знань) взагалі перспективне майбутнє.

– І наостанок – Ваш символічний підсумок на тему інвестицій на Закарпатті. Які перспективи?

– У нас усе попереду, втім роботи ще багато. Позитивні показники в інвестиційному плані для Закарпаття на фоні інших областей України, які показують менш оптимістичні результати в цій сфері, не привід розслаблятися, і ми робимо крок назустріч інвестору: існуючі обласні програми підтримки готові стати надійним джерелом і внеском до приватно-публічного партнерства, керівництво обласної державної адміністрації та обласної ради відкрите до ефективного діалогу на благо розвитку регіону, а людський і ресурсний потенціал краю можуть забезпечити стабільність та довговічність будь-якої інвестиції.

Юлія МЕДЮХ,
«Закарпатський кореспондент»



Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: