Вхiд на сайт
Авторизацiя
» » Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)

Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)

Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)


Автономна провінція Південний Тіроль славиться не тільки неймовірними природними ландшафтами, розвинутою туристичною інфраструктурою та цілющим альпійським молоком, але й розгалуженою промисловістю. Щоб забезпечити усі потреби провінції, у електроенергії основний акцент зроблено на використанні відновлюваних джерел природи і, зокрема, водних ресурсів. За словами експертів, в Італії ГЕС працюють із дуже високим ККД і надзвичайно поширені. Так, у регіоні Південний Тіроль є понад 1000 станцій.



Серед провідних місцевих компаній у галузі гідроенергетики є фірма EN-CO, якою реалізовано вже понад 50 проектів у Тіролі, Австрії, Швейцарії, Туреччині, Греції, інших європейських країнах та навіть у Південній Америці.

«Гідроенергетика у нас, у Тіролі, відіграє дуже важливу роль. Маючи дійсно велику кількість ГЕС, ми можемо забезпечити наш регіон повністю альтернативною електроенергією. Це значить, ми виробляємо електроенергію «дружнім» до природи способом. В Європі гідроенергетика також є важливою, оскільки країни ЄС намагаються перейти повністю на відновлювальні джерела електроенергії. Тут побачили та зрозуміли, маючи досвід з минулого, як великі електростанції, наприклад, вугільні ТЕС, обтяжують навколишнє середовище», - розповідає Матіас Штайндл, технічний керівник фірми EN-CO, що спеціалізується на гідроенергетиці.

Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)


Чи є гідроенергетика відновлюваною енергетикою?

Біолог Курт Кустачер уже десятки років працює в галузі гідроенергетики і проводить оцінку навколишнього середовища, а саме для будівництва ГЕС, водовідводів і системи штучного засніження гірських схилів для курортів.

«Ми знаходимося у гірському районі з достатньою кількістю опадів, річок. Тож як ми можемо залишити всю цю воду без економічного використання просто текти? Я вважаю, що це відновлювальні джерела енергії, які постійно поповнюються, при цьому не використовуються інші природні ресурси (викопні). Тому наполягаю на тому, що вода є відновлювальним джерелом енергії. Крім того, кожна кВт година виробленої енергії ГЕС економить нам викиди СО2 та викопні копалини», - каже експерт.

Чи будують зараз гідроелектростанції в Європі?
Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)


Курт Кустачер каже: Якщо в Європі ГЕС демонтуються, то в нашому регіоні такого точно немає. У нас нові ГЕС будуються відповідно до нових вимог та потреб навколишнього середовища.

На мою думку, як раніше, так і в майбутньому гідроенергетика залишиться важливим джерелом електроенергії. Звичайно, у минулому було допущено багато помилок, будували великі водосховища, перекриваючи цілі долини, будували дамби на річках, які блокували протік води. Наразі відходимо від таких схем. На сьогодні переважно будують гідроелектростанції дериваційні, які не перешкоджають природньому протоку води у річках. Так, як ви бачите на прикладі, - вода протікає і далі собі тече рибоходом, завдяки чому риба може ним піднятися вверх і потрапити вниз по течії.

Чому ж існує думка, що ГЕС будують тільки в корумпованих і відсталих країнах?


Курт Кустачер: Це я можу пояснити лиш таким чином: такі країни відстали в розвитку, будівництві ГЕС, використанні водних ресурсів на десятиліття, тому тепер мають справу з новими цінами та викликами на ринку електроенергії. Зараз виникає потреба використовувати водні ресурси. Можливо, раніше це було важко, зокрема через політичну ситуацію у цих країнах. Однак я не думаю, що вони виробляють більше електроенергії або використовують більше природніх ресурсів, ніж ми тут в альпійському регіоні. Тим паче, водні ресурси ми використовуємо протягом багатьох десятиліть. У нас набагато менше залишилося водних ресурсів, які б могли використовувати. Тому й така статистика щодо будівництва нових ГЕС у Європі.

Яким станціям надається перевага?
Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)


Курт Кустачер: З екологічної точки зору дериваційні станції впливають набагато менше на навколишнє середовище, ніж руслові. Тобто протічним станціям надається перевага над станціями з дамбами, в яких накопичується велика кількість води і при її скиді завдається шкода рибі.

Як ГЕС впливає на життя риб? Чи змінюється якість води?

Курт Кустачер: Проблеми з відтворенням водних мікроорганізмів та риб можливі в тому випадку, якщо при будівництві міні-ГЕС не враховуються санітарні норми води та рибоходи. Як ми бачимо, на цій станції є фіксована кількість санітарної норми води, яка не змінюється протягом усього року, і так само вода тече по рибоходу.

Наприклад, якщо в потічку тече 1000 літрів води, то в процентному відношенні до загальної її кількості визначається санітарна норма потреба для рибоходу. Наприклад, 150 літрів, які є фіксованими протягом усього року. Тобто можна використовувати 850 літрів води. Ці обрахунки зроблені не узагальнено, а конкретно для кожної водойми окремо. Це залежить від видів риб, що живуть у водоймі, морфологічного складу дна річки, тобто це пісок, каміння, як ведуть себе риби – швидко чи повільно плавні... Цю оцінку робить рибний біолог, що в подальшому приймається до уваги при видачі дозволу на будівництво ГЕС.

При будівництві ГЕС усе повинно бути враховано. Думка про те, що при будівництві ГЕС не буде риби, є невірною при умові, що збережуться природні умови для їх існування: розмноження і мігрування.

За словами експертів, сучасні станції не змінюють якість води, а автоматизація їх роботи дозволяє оперативно вирішувати будь-які неполадки:

Курт Кустачер: У випадку, якщо у санітарну норму води потрапляють забруднені стоки (наприклад, від фермерського господарства), це створює проблему; зокрема потрібно ставити очисні споруди. Тому що вода повинна бути однакової якості як перед водозабором, так і повністю до станції та після неї.

Матіас Штайндл: Перевага наших станцій у тому, що їх робота повністю контролюється завдяки нашій системі управління автоматизації. У нашій системі передбачені різні види сповіщень. У випадку збоїв у роботі, власнику станції відправляється сповіщення про стан роботи станції, завдяки чому він може вжити необхідні заходи для усунення неполадок.

Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)


Розуміючи економічні переваги гідроенергетики, підтримують будівництво гідроспоруд і навіть беруть безпосередню участь у цьому процесі і місцеві громади:

«Завдяки малим ГЕС ми забезпечуємо електроенергією гірські долини, що дає нам можливість зекономити кошти на будівництві електромереж в горах», - каже Адольф Денгг, проектант інженерного бюро в області гідроенергетики з міста Брунек, Італія.

Курт Кустачер: У 80-х роках ціни на нафту були дуже високими, тому стимулювався розвиток альтернативної енергетики в Італії. Діяло багато великих енергетичних консернів, які використовували гідроенергетику (великі ГЕС) і при цьому регулювалися виключно державою. Оскільки ці великі ГЕС були вже застарілими, держава дала можливість новим забудовникам розвиватися у сфері малої енергетики, використовуючи при цьому новітні технології, які дали змогу з маленькою кількістю води виробляти більшу кількість електроенергії.

Про стимулювання розвитку гідроенергетики в Європі
Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)


Курт Кустачер: Крім того, була дана можливість отримання фінансування. Вартість за електроенергію, вироблену такими станціями, сплачувався і до цих пір сплачується за так названим «зеленим тарифом». Це означає, що альтернативна енергетика, а також вартість електроенергії регулюється на європейському ринку цін. 2/3 складової ціни становить зелений тариф, 1/3 – вартість електроенергії. Залежно від розміру ГЕС ціни за зелений тариф (зелений сертифікат) складали від 15-20 центів, додатково оплачувалася ціна за електроенергію в розмірі 7-8 центів. Тобто в загальному 20-25 центів за 1 кВт год виробленої енергії. Такі тарифи діяли до 2012 року.

На сьогодні, після того, як ціни на ринку електроенергії впали через використання альтернативної енергетики до 5-6 центів за кВт год, вартість зеленого сертифікату на сонячні та гідроелектростанції знизилася залежно від величини до 8-9-12 центів. Тобто в загальному вартість складає 14-18 центів.
За словами провідних експертів, які сьогодні працюють у Швейцарії, Італії, Греції, Австрії та інших розвинутих країнах, хороші перспективи розвитку гідроенергетики має і Закарпаття.

Адольф Денгг: Хоч Закарпаття є в 2 рази більше, ніж Південний Тіроль, однак тут є дуже мало (лише декілька) побудованих ГЕС. Тому потенціал в сфері гідроенергетики дуже великий.

Нещодавно гідроенергетичні можливості Закарпаття оцінювали словацькі та українські водники. Зустріч Уповноважених України та Словацької Республіки відбулась у рамках виконання Угоди між урядами двох країн з питань водного господарства на прикордонних водотоках. У рамках свого візиту делегація оглянула й гідротехнічні споруди Закарпаття, зокрема й міні-ГЕС Шипіт та Шипіт 2. За словами водників, такі об’єкти при грамотному проектуванні можуть бути прикладом, а в подальшому експлуатацією водних ресурсів можна досягти позитивного результату.
Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)
Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)
Міні-ГЕС у Європі: досвід для Закарпаття (ФОТО, ВІДЕО)


Джерело
Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
КОММЕНТАРI (1)
Валентина Кузьмик 30 листопада 2017 11:59
Не нравится 0 Нравится
Ніяк не можу зрозуміти...Чому для розвитку міні гес на Закарпатті не використовують повною мірою проекти провідних європейських фірм?Зокрема , 27 листопада у Великому Бичкові відбулися громадські слуханняпро надання дозволв...Проекти, запрпоновані для розгляду не тільки недолугі, але й злочинні!В руслі річки Шопурка на довжині приблизно 10 км планують спорудити 9!!!!!!міні гес, 2 в Кобилецькій Поляні та 7 у Великoму Бичкові.За задумом київських проектантів тут буде все: І греблі, і труба, і дериваційні канали.Планують загнати воду в ці залізобетонні монстри на загальній довжині понад 2!!!км.Так, проектанти обрахували все для максимального забезпечення водою турбін. А про наслідки від цієї злочинної затії навіть слухати не хотіли.Як показують наші прикрі реалії ,в Карпатах через масову вирубку лісів стали частими гостями повені.Наслідки їх катастрофічні. 1941, 1970 ,1991, 1998 !!!!,2003,2016...Як гадаєте, коли в русло гірської річки напічкати стільки всякої всячини, куди потечуть тисячі кубометрів води?З чиєї кишені будуть фінансуватися допомоги селянам та й загалом p економіці краю?Нам дуже-дуже цікаво які екологічні служби дадуть "добро" на будівництво.Ви з таким захватом розповідаєте про передовий досвід! То чому громадянам нашого селища запропонували проекти "ПАН САМ КЛЕПАВ"?!
Цитировать          1
comments powered by HyperComments
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: