Вхiд на сайт
Авторизацiя
» » Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки
Щоосені, в останній четвер листопада, у США відзначають День подяки. До цього свята американці ставляться дуже відповідально, майже, як до Різдва. У цей день проводять паради, а родини збираються за сімейним столом та дякують Богу й один одному за все, що у них є.

Історія Дня подяки має суто американські контексти: у 1789 році перший президент США Джордж Вашингтон проголосив це свято національною подією і на прохання конгресу визначив дату - 26 листопада, четвер. Остаточно національним святом День подяки став у 1863 році, коли президент Аврам Лінкольн встановив його в останній четвер листопада. День подяки святкують у колі родини: чимало родичів з'їжджаються із різних штатів саме з нагоди цього дня. За святковою трапезою кожен вимовляє слова подяки за все хороше, що сталося в його житті за цей рік.

Основною стравою святкового столу є індичка в різних варіантах, в основному запечена і фарширована, а також ямс зі збитим квітковим соусом, журавлинний соус, батат, гарбузовий пиріг тощо. На думку істориків, усе це було на столах колоністів у XVII столітті.

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки


До Дня подяки у США проводять традиційні паради: люди виходять на вулицю в одязі індіанців XVII століття. Паради відбуваються у різних містах та штатах, однак найзнаковіший - у Нью-Йорку. Традиційною ознакою нью-йоркського параду можна вважати величезні надувні іграшки у формі найвідоміших героїв з мультфільмів, телепередач тощо. Їх проносять від Центрального парку до входу в універмаг Macys між Бродвеєм і Сьомою авеню. А закінчується свято, звісно ж, потужним феєрверком.

Також День подяки славиться так званою "Чорною п'ятницею" - днем неймовірних знижок у магазинах. Саме після цього дня по всій Америці починаються традиційні передріздвяні розпродажі.

Чи не кожен із нас хоч раз бачив у американських фільмах чи серіалах, як люди відзначають цей день. Це свято захоплює своєю масштабністю, традиційністю та... щирістю. Адже, погодьтеся, коли за столом збираються близькі люди і дякують один одному за все хороше, це ж гарно, чи не так? А ще перед Днем подяки чимало американців займаються благодійністю, тож від свята у США страждають лише індички, адже їх з’їдають 46 мільйонів. Тому американці і заснувала ще одну, не менш цікаву традицію - помилування індички, коли президент США милує одну із пташок (національну індичку), заздалегідь обраних американцями на сайті Білого дому, а другу (віце-індичку) готують і подають на святковому обіді в Білому домі.

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки


Хоч це свято і має суто американські контексти, серед ужгородців також є ті, які його відзначають. Ми вирішили розпитати ужгородку Ольгу Бецу, чому вона вирішила святкувати цей день, що її до цього спонукало та чи важко організувати його в Україні.

Далі - пряма мова.

Ідея святкування


Якось так склалося, що значну частину свого життя я тяжію до всього американського. Мене захоплює історія Сполучених штатів, їхня музика, яка, до речі, ну дуже різноманітна, кінематограф і що найважливіше - люди. Люди, які відкриті й усміхнені до світу, нерідко позбавлені чималої кількості стереотипів і... усміхнені. А ще мова. Мова - це взагалі окрема любов. Бо як можна не любити англійську, а особливо ту, якою спілкуються американці?

Можна багато що говорити про США. Можна казати, що американці несерйозні, що у них не має історії чи якихось традицій. У цьому не хочу нікого переконувати, просто для себе знаю, що в американців є чимало "штук", які мене захоплюють. Одною з таких "штук" є День подяки.

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки


У моєму дитинстві, по ТВ часто показували серіал "Друзі" (це, до слова, і досі мій улюблений серіал, я передивилася його вже чотирма мовами і досі іноді переглядаю), так от там шестірка найкращих друзів щороку відзначали День подяки. Мене якось захоплював увесь той процес: приготування традиційних страв, вечеря у колі найближчих, гарні слова... Все це якось надихало і навіювало дуже теплі і класні почуття. Аж захотілося робити щось подібне.:)

Я не релігійна людина, тому суто теїстичні контексти цього свята не враховую. Для мене День подяки - це хороша можливість зібрати у себе тих ліпших і найближчих з якими за рік проходиш чимало, зібрати тих, кому завжди є за що й хочеться дякувати та говорити теплі й приємні слова. А ще я дуже люблю готувати. Тобто готувати не просто картоплю з відбивною, а фантазувати, підшуковувати різні рецепти. Тому День подяки - це й гарна можливість повправлятися у кулінарному мистецтві, адже традиційні американські святкові страви - геть незвичні для нас.

Підготовка


Чесно кажучи підготувати американське свято в Україні не складно, але й не просто. Звісно, якщо ти справді хочеш дотриматися якихось традицій. У першу чергу я десь за 2 місяці повідомили друзів, яких збиралася запросити про те, що відзначатиму День подяки. Хтось здивувався, але знаючи мене, не дуже.:)

Далі я багато читала про те, як цей день святкують у США. Для мене було важливо, аби на столі були справді традиційні страви зготовані за американськими рецептами. От в цей момент я й справді відчувала себе Монікою із "Друзів". Я заздалегідь спланувала усе меню і вже за місяць починала шукати потрібні для страв продукти. От тут, власне, і розпочався своєрідний квест. Скажу одразу, якщо придбати цілу індичку у нас ще не так складно (я замовляла на одному із закарпатських господарств), то знайти батат й інші продукти - складно. Тому про це і справді варто подбати заздалегідь. До слова, стосовно індички: це основна страва столу, але варто врахувати те, що пташку краще купувати домашню, невеликого розміру, адже багато індиків, що вигодовані спеціально для продажу важать близько 7 кілограмів. Птаха такого розміру може навіть до духовки не вміститися...

Крім меню я готувала ще промову про це свято і кілька сюрпризів для гостей. Наприклад, на святі було печиво із побажаннями. Усі написи, звісно, були англійською мовою. І це теж було по-своєму цікаво, а іноді - й смішно, як гості перекладали ті вислови.:) А ще слова подяки для кожного присутнього. Це, як на мене, найважливіше, у цьому і був сенс усього святкування.

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки


Також на святі важливі й декорації. Усі вони мають бути осінніми та нести у собі якийсь зміст. Декорувати оселю можна всілякими гірляндами з листя та виробами з гарбуза.

Крім цього я вела певний "щоденник" підготовки до свята. Точніше, просто писала пости у Фейсбуку про те, як триває підготовка під хеш-тегом "#давайте_їсти_індичку" та "#американські_мрії".

Реакція


Спершу мої рідні та друзі не до кінця розуміли, що ж ми таке будемо святкувати. Ну, так, бачили щось подібне у фільмах, там люди їли індичку та гарбузовий пиріг, але що воно таке і нащо це робити - до кінця не розуміли. Але всі бачили моє неймовірне захоплення підготовкою, тому ідею підтримували і теж захопилися нею. Один із гостей навіть попрохав підготувати презентацію на День подяки про історію святкування. Але всі запрошені прийшли, і навіть підготувало чимало сюрпризів для мене.

Як я вже казала, іноді я дописувала у Фейсбуці про планування свята, то було дуже приємно, коли мені писали мої "онлайн-друзі" та запитували про те, як іде процес підготовки та й про різні нюанси свята. Одного разу на ярмарку я зустріла ужгородську журналістку Зоряну Попович. Ми до тієї зустрічі не були особисто знайомі, лише у Фейсбуку, і тут Зоряна підходить і запитує: "Це ви? Це ви та Оля, що День подяки затіяла? Класно! Успіху вам! Кажіть, якщо треба допомогу! Може й собі таку авантюру організувати?". Мене ці слова дуже надихнули.

Святкування


У середу перед Днем подяки я вже купила усі необхідні продукти, хоча індичка й інші "не місцеві"продукти я придбала заздалегідь. Індичку замаринувала ще у вівторок увечері, але птиця має бути м'якою та добре промаринованою. Звечора середи зготувала десерти: традиційний гарбузовий пиріг та карамельно-горіховий тарт. А вже увесь четвер, майже від самого ранку також провела на кухні. Готувала сирні пироги, журавлиновий соус до індички, батат, рис з гарбузом, гарбузовий крем-суп, картоплю з горохом і різні салати, теж традиційні.

Вже на шосту вечора почали збиратися гості. Їх, до слова, було не так і багато, адже хотілося провести це свято і справді у колі найближчих. Зізнаюся, протягом дня - хитрувала: фотографувала різні страви та надсилала друзям, аби нагнати апетит та цікавість.

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки


Коли всі всілися за стіл, я трохи розповіла про День подяки і ми приступили до звичних дружніх розмов та до частування. Смішно було те, що коли виносили на тацях пироги до кімнати, саме гарбузовий чомусь впав на килим і.. розсипався. Я вже майже заплакала, але мої гості - не розгубилися, сказали, що пиріг із чистого килима - теж дуже смачний.

Найбільше всім сподобалися основна страва вечора - запечена індичка із журавлиновим соусом та карамельно-горіховий тарт. Після вечері, ми ще довго розважалися, перекладали побажання з печива, та дякували один одному. А в кінці вечора я підготувала клунки зі святковою їжею для кожного гостя, за традицією.

Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки


Післясмак


Любов до пригод і всього американського: як ужгородка святкує День подяки


Після свята залишилося чимало прекрасних та теплих емоцій. Захотілося святкувати День подяки щороку. Я й справді переконалася, що це дуже гарно традиція, хоч і чужа. Друзі ще довго й часто згадували цей день, хоч у соціальних мережах, звісно, були й ті, які сварили за те, що святкую, адже свято - не наше. То й що, що не наше, коли таке гарне?

Святкувати День подяки - неймовірно круто. Для мене це не просто свято, це - любов.


Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: