Стосується кожного: що треба знати про енергетику в Україні та світі (ІНФОГРАФІКА)

20 листопада 2017 20:37 Переглядів: 2168 Коментарів: 0 Друкувати

Станом на 2 серпня 2017 року людство витратило більше ресурсів, ніж планета здатна відновити за цілий рік. Іншими словами, ресурси, яких нам повинно було вистачити на 12 місяців, ми використали за сім.

Серед іншого, всесвітні природоохоронні організації відзначають, що до серпня людство викинуло вже більше вуглецю в атмосферу, ніж всі ліси і океани здатні абсорбувати за рік. І близько 60% наших карбонових викидів утворюються в результаті спалювання вугілля, нафти і газу. Укластися в ліміт могло б допомогти більш широке використання відновлюваних джерел енергії (далі - ВДЕ).

У своїх звітах провідні екологи зазначають, що перетин кордону відновлення природних ресурсів планети щороку настає все раніше. У 1993 році люди розтягнули ресурси до 21 жовтня, у 2003-му протрималися до 22 вересня, у 2015 - до 13 серпня. Показники свідчать, що таке життя не може тривати нескінченно. Це як витрачати більше, ніж заробляєш: спочатку начебто весело, а потім їсти нічого.

Нафта й інші викопні джерела вже майже закінчилися - їх вистачить на 50 років

Кінець рано чи пізно настане і для самих традиційних джерел енергії. Якщо світовий рівень видобутку нафти 2016 року збережеться і далі, то людству її вистачить ще на півстоліття, приблизно стільки ж газу, трохи більше вугілля. Але що нам ці 50 років?

У зв'язку з дефіцитом нафти, газу і вугілля багато країн вже відмовилися від традиційної енергії

Найрозумніші активно готуються до нової реальності, коли енергію доведеться виробляти з води, повітря і всього іншого. Шведи планують до 2020 року збільшити частку ВДЕ в споживанні енергії майже до половини. Цілі України набагато скромніші. Не кажучи вже про те, що Швеція, ймовірно, зробить все заплановане, а от щодо України важко бути впевненим.

А найрозумні вже, вважайте, готові. Дві третини споживаної в Норвегії енергії видобуваються за допомогою ВДЕ, 96% якої складає гідроенергетика. Це унікальний досвід: до 2050-го року Норвегія планує стати першою в світі країною, повністю незалежною від нафти і газу.

Україна здатна отримувати три чверті потрібної енергії з ВДЕ

Технічно досяжний потенціал України дозволяє отримувати близько 75% споживаної країною енергії з поновлюваних джерел. Нехай не 100%, але вже на так погано. Україна з кожним роком нарощує потужності ВДЕ, але загальна частка ВДЕ в нашому виробництві електроенергії все ще настільки мала, що зростання в цілому мало помітне. Поки це крапля в морі.

Заміщати потрібно не тільки викопні джерела, а й атомну енергію

"Інші" джерела на графіку вище - це не тільки копалини, скільки енергія атома. Майже половину електрики нам дають АЕС.

Але надмірно покладатися на атомну енергетику - погана ідея, особливо у випадку України. Ще недавно ми повністю залежали від поставок ядерного палива з Росії. У 2017 році заплановано здійснити 11 поставок від російського АТ "ТВЕЛ" і шість - від американської компанії Westinghouse, тобто її шведського підрозділу. У грошах співвідношення російського і шведського палива змінювалося так:

Але навіть в умовах повної незалежності від російського палива атомну енергію пора було б починати чимось заміщати. Багато з українських енергоблоків працюють уже довше, ніж це передбачено спочатку.

У таких випадках термін експлуатації зазвичай продовжують, і це світова практика. Продовження терміну є досить масштабна модернізація енергоблоку, що вимагає грошей, часу і суворого контролю. В Україні таких продовжень було вже кілька, але дорожнеча процедури і корупція в цій сфері ставлять ефективність модернізацій під сумнів. У листопаді 3 з 15 енергоблоків діючих АЕС в Україні перебували в ремонті.

Енергоблоки старіють і зношуються, а працювати їм доводиться все більше: навантаження на АЕС зростає через брак антрациту для ТЕС. Разом з навантаженням зростає і аварійність. У 2016 році вона зросла в п'ять разів у порівнянні з 2015-м.

Що таке аварія на АЕС, України знає як ніхто інший. Втрати від катастрофи на ЧАЕС до 2010 року становили майже 200 мільярдів доларів. Як два ВВП в 2016 році. Заборгованості із зарплати в збиткових шахтах перевищили 50 мільйонів гривень. При цьому держава продовжує дотувати збиткові державні шахти.

Але є і хороші новини: в Україні вже існують успішні приклади енергокооперативів та енергетичних компаній, що працюють над проектами з використання потенціалу ВДЕ.

СВІТОВИЙ ДОСВІД

Енергія води

У відповідності до звіту Інтернаціональної асоціації гідроенергетики станом на 2016 рік загальний виробіток гідроенергії у світі оцінюється у 4102 ТВт./год., і це найбільший внесок серед відновлюваних джерел. Будівництво гідроелектростанцій продовжується у всьому світі – попри те, що переважна більшість гідропотенціалу вже використовується, у 2016 році 31,5 ГВт гідропотужностей введено в експлуатацію, що збільшило загальну світову потужність гідроенергетики до 1246 ГВт.

Якщо брати до уваги Європу – встановлена потужність її гідроенергетики складає 223 ГВт. Відновлювана енергія склала 29,6% європейської енергетики, з яких 10,7% надійшли від гідроенергетики. У 2016 році приблизно 2500 МВт потужностей таких станцій були спроектовані, або знаходилися в стадії будівництва.

Більшість з них сконцентровані у Франції та Іспанії і повинні бути закінчені до 2020 року.

Різноманітні малі та великі ГЕС були здані в експлуатацію в 2016 році в Шотландії, Великобританії, Швейцарії, Італії, Австрії, Ісландії тощо.

Франція вже використала 95 % свого гідроенергетичного потенціалу, але триває робота по збільшенню потужностей існуючих станції і розвиток проектів малих ГЕС.

Та все ж еталоном використання гідроенергетики залишається Норвегія – одна з найбагатших країн світу (у 2016 році 6 місце у світі - ВВП 67,619 тис. дол. США на одного мешканця). Гідроенергетика забезпечила основу індустріалізації нації наприкінці 19 століття і залишається основою енергетичної системи країни: виробляє понад 95% норвезької енергетики. Наприкінці 2016 року норвезькі внутрішні води забезпечили встановлену потужність понад 31ГВт, виробляючи 144 ТВт чистої електроенергії. Утім, країна не зупиняється на досягнутому – у 2016 році Норвегія запустила 35 нових гідроелектростанцій загальною потужністю 154 МВт. З 2003 року у країні було введено в експлуатацію понад 350 малих ГЕС, і очікується, що їх кількість значно зросте до 2020 року. Якщо враховувати, що середній вік інфраструктури гідроенергетики в країні складає 46 років, активно проводиться й реконструкція наявних станцій.

Окрім того, у 2016 році, скориставшись рекордним виробництвом гідроенергії, норвезький експорт чистої електроенергії досяг 16,5 млрд. кВт год, що становить приблизно 10% від загального обсягу внутрішнього виробництва.

Енергія вітру

Наприкінці 2016 року світова загальна сукупна встановлена потужність електроенергії з вітроенергетики склала 486 790 МВт, що на 12,5% більше, ніж у попередньому році.

З 2010 року більше половини всієї нової вітрової енергії було додано за межами традиційних ринків Європи та Північної Америки, в основному завдяки буму, що триває в Китаї та Індії. У 2015 році Китай встановив близько половини світової доданої потужності вітру.

Енергія сонця

Світовий ріст сонячної енергетики надзвичайно динамічний. До кінця 2016 сукупна потужність такої енергетики збільшилася більш ніж на 75 ГВт і досягла понад 300 ГВт, достатніх для забезпечення 1,8% від загального світового споживання електроенергії. Найпопулярнішими інсталяторами сонячної енергетики у 2016 році були Китай, Сполучені Штати та Індія.

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!