Вхiд на сайт
Авторизацiя
» » Креативне навчання у «словацькій» школі в Ужгороді: історії вчителів з-за кордону (ФОТО)

Креативне навчання у «словацькій» школі в Ужгороді: історії вчителів з-за кордону (ФОТО)

Креативне навчання у «словацькій» школі в Ужгороді: історії вчителів з-за кордону (ФОТО)
Від початку незалежності України в значної етнічної групи – закарпатських словаків – з’явилася нагода вивчати рідну мову у школах. У 1997 році ужгородською міською владою на підставі договору Міністерства освіти України та Міністерства освіти Словацької Республіки було прийнято рішення про відкриття класу зі словацькою мовою навчання в АНВК №2. У 2001-2002 н.рр. в загальноосвітній школі №20 навчання тривало вже в п’ятьох класах. Згодом на їх базі було створено спеціалізовану загальноосвітню школу І–ІІІ ст. №21 зі словацькою та українською мовами навчання та поглибленим вивченням іноземних мов.

У 2008-му було прийнято рішення про відкриття в Ужгороді Центру словацької культури та навчального закладу. Того ж року почалася реконструкція приміщення «четвертої» школи, яке на той час не використовувалося. Урочисте відкриття реконструйованої українсько-словацької школи відбулося 1 вересня 2011 року.

Тепер у спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням словацької мови міста Ужгорода навчається 363 учні, класи максимально заповнені. Особливістю є те, що серед педагогічного колективу є 5 учителів, які приїхали зі Словаччини. Саме вони навчають дітей словацької мови. Також учні вивчають українську, англійську та німецьку.

У цьому закладі до освіти – творчий підхід. Директор школи Марія Фединець ділиться, що учні вже мають чималий доробок: видані з власними творами книжки, CD-диски, серед дитячих досягнень – і книжка листів до українських військових, яку відзначило Міноборони.
Що цікаво – ініціаторами більшості творчих проектів є педагоги-словаки, які потрапили сюди за програмою Міністерства освіти Словаччини. З нагоди Дня вчителя, який відзначали нещодавно, ми й розпитали їх – про життя в Ужгороді, тутешніх школярів, системи освіти країн-сусідок та побут в Україні.

Креативне навчання у «словацькій» школі в Ужгороді: історії вчителів з-за кордону (ФОТО)

Директор СЗОШ №4 Марія Фединець (ліворуч), вчитель Ян Поханіч і завуч Маргарита Герзанич


Одним із творчих наставників є вчитель-казкар Ян Поханич. До Ужгорода переїхав із Пряшева. Там мав досвід праці в початковій школі та університеті. З 2006 року зацікавився словаками, які живуть за кордоном та їхньою грамотністю. Таким чином, побував у багатьох навчальних закладах Румунії, Угорщині, Хорватії та Україні.

Уже 6-й рік педагог-письменник навчає у початкових класах СЗОШ № 4 міста Ужгород словацьку читанку, наразі є класним керівником 2-го класу. Уроки в нього незвичні: школярі видають книги, записують диски з власними історіями і навіть пробували знімати фільм. А минулого навчального року словацький учитель та першокласники потрапили до Книги рекордів України. Разом із учнями педагог видав книгу «Легенди з 4-ї школи». Автором історії був сам учитель, ілюстраторами стали 39 першокласників, а це – новий рекорд України «Найбільша кількість дітей-ілюстраторів при оформленні однієї книги»!

Ян Поханич є автором понад десятка книжок (деякі казки записані шрифтом Брайля), тож свої вміння застосував і в Ужгороді. «Коли школярі мали малий словниковий запас, я написав різні оповідання: про Ужгород, школу, кухарок. Школярі самі ілюстрували. Кожен із них потім отримав книжку, яку міг читати, і кожен показував свої малюнки. Це їх мотивувало. Наступного року виникла друга книжка: учні писали різні історії, а я ілюстрував», - ділиться досвідом учитель.

Креативне навчання у «словацькій» школі в Ужгороді: історії вчителів з-за кордону (ФОТО)


І це ще не все! Ситуація в Україні не могла оминути увагу креативного вчителя, тож у доробку – і збірка дитячих листів до військових АТО «Дорогі наші», яка отримала відзнаку від Міноборони.

Крім того, не можна не відзначити особливу методику – жваві уроки та цікаві проекти не дають дітям сумувати, а через гру сприймати різну інформацію.

В Ужгороді Ян Поханич проживає з сім’єю, про яку каже: «У мене є дружина, четверо дітей Ян, Нікола, Александр і Марко та ще плюс 39 дітей у моєму класі». Зізнається, до Закарпаття адаптувався легко – через відчуття спільного слов’янського коріння. В Україні планує працювати до 2020 року, далі – повернеться в Словаччину і там видаватиме книги для юних читачів.

З любов’ю до професії навчає й Світлана Сурова, класний керівник 3-го класу. Жінка працює в спеціалізованій загальноосвітній школі № 4 з поглибленим вивченням словацької мови 7 років. Здобуття цієї професії було дитячою мрією вчительки, тож працює у сфері освіти вже 22 роки. Пані Світлана ділиться, що історичне місто Ужгород одразу припало до душі. Родина вчительки живе у Словаччині, тож з близькими бачиться іноді у вихідні та під час шкільних канікул.

Різниці між словацькими та українськими дітьми не відчуває. Каже, вони всі грайливі, люблять учитися. Однак педагог зауважує, що в Україні школярі мають більше програмне навантаження, зокрема складнішою є математика та природознавство: «Коли я вчила тут 4-й клас, то в Словаччині ці теми вивчали тільки в 6-му чи 7-му класах». Пані Світлана різницю в програмах пояснює тим, що в Словаччині учні навчаються 13 років: основна школа – 9 років, середня – 4. Каже, молодь вступає у виші аж у 19. В Україні натомість програма ущільнена.
Відмінність є і в кількості учнів: у Словаччині у класах навчаються по 20-25 дітей, в цій школі в Ужгороді – навіть по 40. Освітніми реформами в Україні вчителька не здивовані, бо багато з них застосовує давно у роботі: «Наприклад, я й не виправляла помилки в учнівських зошитах червоною ручкою – цей колір сприймається доволі агресивно. Натомість використовую зелену. Уведення 12-річної освіти для нас теж не дивина, адже, як я вже зауважила, у Словаччині школярі навчаються ще довше». Також вчителька підмітила відмінність у бюрократичних деталях, зокрема в Україні, каже, складніше заповнювати журнали – потрібно багато писати в них, натомість у Словацькій Республіці все знову ж таки простіше – журнал тонкий і його заповнення не потребує значної затрати часу. Головним завданням вчителя Світлана Сурова вважає зацікавити дітей до навчального процесу – тоді буде результат.

Креативне навчання у «словацькій» школі в Ужгороді: історії вчителів з-за кордону (ФОТО)

Учителька зі Словаччини Світлана Сурова веде урок у 3-му класі


Класним керівником першокласників СЗОШ № 4 є Валерія Кізакова, яка родом із міста Свіднік. Учителька в навчальному закладі нова, освітні системи порівняти ще не встигла, адже працює тут із 1 вересня 2017 року. Зізнається, що їй цікаво спостерігати за особливостями Закарпаття, шукати спільне та відмінне між країнами. Адаптуватися допомагають колеги, які з радістю діляться досвідом. Жінка одружена й має двох дорослих дітей. Після того, як приїхала в Ужгород, живе в готелі – де, каже, має достатньо простору, щоб готуватися до навчання та відпочивати.

Процес навчання вибудовує творчо. Методики використовує, як і в Словаччині: застосовує багато комунікації, школярі працюють зі словацьким букварем, часто вчать вірші й пісні, що корисно впливає на розвиток дитячого мислення, увагу та пам’ять.

«Шкільною мамою» четвертокласників є Людмила Капральова. Учителька вже має 37 років педагогічного стажу. З 2014 року стала класним керівником у 4-й школі, цього року її клас – випускний. Клас педагога активно залучають до різноманітних масових культурних заходів у місті. Зокрема дитячий вокальний ансамбль «Ружічка» Ужгородської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням словацької мови під керівництвом Людмили Капральової взяв участь у святі народного мистецтва «Словенска веселіца».

В Ужгороді для неї близькі культура і звичаї. Каже, завжди також їй допомагає сім’я, чоловік, який теж був учителем, та дорослі донька і син. Велика радість для жінки – внучки-школярки. Вони з радістю відвідують Ужгород.

Адаптувалася до життя та роботи в іншій країні легко: «Спочатку потребувала допомоги й підтримки, що надала адміністрація школи, зокрема директор Марія Іванівна Фединець, заступник директора з навчально-виховної роботи – Маргарита Михайлівна Герзанич, заступник із виховної роботи Єва Йосипівна Дорогович, педагог-організатор Надія Василівна Калинич, учитель-початківець української мови Марія Миколаївна Івашковець, батьки учнів тощо».

Учителька завжди вдосконалюється, відвідує курси, методичні зібрання, де вчителі пропонують корисні і новаторські ідеї, які є змога втілювати на уроці.

Пані Людмила каже, що на Закарпатті люди з добрим серцем, привітні. Зокрема, учні, як усюди – веселі, грайливі, творчі. Помітно, що вчителька до них ставиться любляче, називає їх «мудрими голівками».

Креативне навчання у «словацькій» школі в Ужгороді: історії вчителів з-за кордону (ФОТО)


Учнів 5-11-х класів словацької мови навчає Даґмар Кралікова. Учителька має стаж роботи 30 років. Навчалася на філософському факультеті університету імені Амоса Коменського в Братиславі. За спеціальністю «Словацька мова, література та історія». Викладала в середніх школах Словаччини, Румунії, Угорщини, тепер – в Ужгороді, де у «словацькій» школі працює з вересня 2016 року. Має досвід словацької як іноземної за кордоном. Любить викладати, залюбки дізнається щось нове, їй подобається культура, традиції Закарпаття.
Родина живе в Братиславі. Завдяки сучасним технологіям часто з ними спілкується. «Похвалюся, що наприкінці серпня вперше стала бабусею. Внучка Ганка дуже тішить. Шкода, що не завжди можу бути біля неї та бачити перші кроки й розвиток дитини. Але сподіваюся, буде така можливість відвідатии родину, зокрема й онучку», - каже пані Даґмар.

Умови проживання в Ужгороді називає зручними – приїжджі вчителі живуть в одному з готелів міста. Зізнається, не вистачає домашнього харчування: «Люблю готувати – надолужу, коли буду вдома на Різдвяних святах і зможу проявити себе в цьому». В Україні надає перевагу таким стравам, як супи, борщ, м’ясо-гриль, лаваші, салати.

«Діти – всюди діти: люблять сучасне кіно, ґаджети, їх цікавить віртуальний світ ігор та Інтернету, що іноді може негативно відображатися на зосередженості в навчанні. Хтось добре знає словацьку, є спритними, героїчно воює зі складною граматикою словацької мови, вимовою, текстами. Буває складно, особливо для тих, хто розпочав вивчати цю мову у 10-11 класах. Для них діють спеціальні консультації, що проводяться після уроків для того, щоб легше було адаптуватися і подолати мовний бар’єр», - розповідає вчителька.
Зауважує, що одним із завдань мудрого вчителя є «утеплювати» стосунки дітей між собою.

Завдяки впливу мудрих наставників учні успішно беруть участь у шкільних та міських олімпіадах, разом із вчителями готують культурні програми до свят, традиційно випробовують сили в обласних конкурсах словацької національної меншини: «Чарівність казки», «Золотий соловейко», «Словацький бетлегем», «Словацька веселиця», - чим сприяють розвитку самобутньої народної культури словаків Закарпаття.

Тож вклад спеціалізованій загальноосвітній школі № 4 з поглибленим вивченням словацької мови великий – тут діти вчаться мові, творчості та дружній співпраці!

Юлія МЕДЮХ

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: