Вхiд на сайт
Авторизацiя
» » Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»

Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»

Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»
Вклад заслуженого академічного Закарпатського народного хору в розвиток краю безсумнівний. Насамперед тому, що творчість колективу – це велика скарбниця рідних пісень, танців, давнього вбрання, традицій, переданих від дідів-прадідів.

З моменту створення – 1945-го року – діяльність хору спрямована на збереження національного духу. Професіоналізм та невтомна любов до своєї роботи дають наснагу майже дев’ятьом десяткам музикантів трудитися на благо Закарпаття, України, возвеличувати рідне і за кордоном.

Злагоджену роботу колективу, підбір цікавого репертуару, пошук маловідомих пісень чи відродження забутих традицій забезпечує художній керівник та головний диригент Закарпатського народного хору Наталія Петій-Потапчук.

«Я корінна закарпатка. З дитинства мріяла возвеличувати наш край»


Культурне багатство в родині, що родом з-під Ужгорода, завжди було в пошані, тож із ранніх років пані Наталія перейняла цю любов до рідної пісні, танцю, традицій. Розповідає: «Я корінна закарпатка. Ще з дитинства було величезне почуття патріотизму, гордості за рідний край. Завжди хотіла пізнавати світ, була допитливою, цікавилася історією. Навіть маленькою дуже любила народні пісні – в нас удома часто співали, оживлювали закарпатські традиції. Тоді я уявляла себе тією, хто прославлятиме наш край».

Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»


З ранніх років пані Наталія була пов’язана з мистецтвом музики. Після закінчення музичної школи та училища вищу освіту в цій сфері здобувала у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка.

«Ще зі студентських років працювала з багатьма колективами: хоровими, вокальними. Освіта академічна породила вибір –класична музика чи народна. Але моєю мрією завжди було показати саме народну пісню, нашу народну творчість на п’єдесталі. Навіть співпрацюючи з аматорськими колективами, я знала, що все має бути на високому рівні. Зокрема, працювала з ансамблем «Красія». Ми об’їздили майже всю Європу, ще в 2004 році представляли Україну в Грузії», - пригадує пані Наталія.

З 2006-го Наталія Петій-Потапчук є художнім керівником та головним диригентом Закарпатського народного хору. «Місія нашого колективу – зберігати і пропагувати все, що є найкращим, зокрема традиції в співі, танцях, обрядах. І не тільки українські, а всіх етнічних національних культур, які проживають на Закарпатті – угорських, словацьких, чеських, німецьких, румунських творів. Однак, наприклад, якщо це угорська пісня – то тільки нашого регіону», - каже пані Наталія.

Закарпатський народний хор відроджує найцінніше


Не зважаючи на плин часу, Закарпатський народний хор зберігає культурну спадщину краю. У колективі є багато молоді, тому репертуар різноманітний – і сучасне хорове письмо, зокрема. Проте акцент – на збереженні народних традицій. Із цим пов’язано чимало програм колективу.

Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»


До прикладу, цього року на території Ужгородського замку Закарпатський народний хор відродив забуту музику XIX - XX століть. За словами художнього керівника, більшість із цих пісень не виконувалися понад 100. У програмі під назвою «Стародавні великодні висвятки в Ужгородському замку» можна було почути твори Духновича, Талапковича, Бокшая, Сільвая, Кізими та інших. Цікава великодня програма вміщувала і виступи дитячих ансамблів, які відродили «Забави» Михайла Рощахівського. До слова, багато цих пісень забуті і не надруковані в жодному сучасному збірнику.

З нагоди 70-ліття від свого першого концерту Закарпатський народний хор підготував для ужгородців та гостей міста святкову програму «Повернення в минуле». На заході максимально точно відтворили концерт 1946-го року. «Перший концерт відбувся 17 червня 1946 року. Торік ми провели його в тому місці, що й колись, – у театрі ляльок. Завдяки архіву етнографічного музею взяли костюми. Навіть публіка приходила в одязі того періоду або у власне народному. Це було 4-годинне дійство. Після театру ми продовжували фольклорну програму на вулицях центру Ужгорода», - розповідає Наталія Петій-Потапчук.

Також колектив повністю відтворив старе закарпатське весілля. У автентичному вбранні молодого і молодої згадали, якою колись була «свальба». До слова, то були костюми, яким 150 років, із Виноградівського району.

«Моє основне кредо – зберігати золотий фонд»


Наталія Петій-Потапчук зізнається, що зараз її основним кредо є збереження золотого фонду, творів з давньою історією: «На жаль, традиції губляться. Колись багато людей співали на весіллях, при народженні дитини тощо. Тепер це – рідкість. Тому хочеться все більше залучати молоді».

Важливою роботою з відтворення традицій є «Бал у старому селі». Сюжетом постановки слугували давні традиції – обряди народних гулянь, танці, пісні Ужгородщини. «Я народилася в Доманинцях. Вулиця, на якій я проживала, називалася Старе село. І наш скансен теж так само називається. Про такий бал знала від родини. Коли ще жили тітка, бабка, дідик, я від них записала ті традиції – і щиро рада, що Закарпатський народний хор повністю відтворив той бал, який давно був в закарпатських селах і містах, де збиралися для відпочинку», - пригадує пані Наталія.

Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»


Ще однією з важливих робіт колективу була концертна програма «Червена ружа». В основі сюжету – збір винограду. Образом виноградної лози, який об’єднує Закарпаття, поєднали різні національні культури. Спільний збір урожаю символізував дружбу народів.

Пані Наталія додає: «Я вважаю, що наш колектив має велику місію – піднесення національного духу, патріотизму. Можна по-різному до цього ставитися, але в найважчі хвилини людина навіть на підсвідомому рівні пригадує рідну пісню, мову, традиції, материнське слово».

«Головна місія керівника – розкрити здібності кожного учасника колективу»


Пані Наталія ділиться, що успіху неможливо досягти без підтримки. Атмосфера в колективі Закарпатського народного хору завжди дружня. «Найголовніше моя місія як керівника – розкрити таланти кожного учасника колективу, бо всі тут творчі та чимось особливі. У нас дуже талановитий колектив музикантів, серед яких є й поети, співаки, композитори, журналісти, художники».

Наталія Петій-Потапчук учасників колективу називає патріотами-фанатами, бо тільки любов до рідної землі та культури може так згуртовувати. У дружному колективі й поза роботою є багато спільного.

«Тішить, що у колективі є довіра. Поки вона буде, хотітиметься працювати. Усі важливі дати наш колектив святкує разом. Зокрема, нещодавно одружувалася пара, то ми, коли її вітали, повністю зробили танець молодої, відтворили весільний обряд. Колектив великий, є й багато ветеранів, стараємося допомагати одне одному», - каже пані Наталія.

Серед програм Закарпатського народного хору є не тільки світські, а й духовні. Колектив часто виступає з благодійними концертами виступає в церквах краю.

Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»


«Я не вірю, що люди різні», - про гастролі Східною Україною


Уперше за період війни з агресором Закарпатський народний хор планує гастролі Східною та Центральною Україною. Минулого разу, ще перед війною, колектив із патріотичною програмою відвідав Дніпропетровську та Донецьку області. Побували музиканти в Краматорську, Артемівську (тепер – Бахмут), Слов’янську…

«Спілкуючись із людьми і даючи концерти, не можна було уявити, що там може таке відбуватися. Ми не помітили ворожого ставлення, навпаки – прекрасне. Були переповнені зали, люди навіть просили вибачення за те, що в розмові з нами спілкувалися російською. Ми відчували дружбу і любов – ніякої ворожості. Тому я не вірю, що люди в Україні настільки різні», - наголошує Наталія Петій-Потапчук.

Цьогоріч на Закарпатський народний хор чекають у Полтаві, Вінниці, Кривому Розі, Кропивницькому тощо. Пані Наталія зазначає: «Тут, на Закарпатті, ми постійно готуємо щось нове. Для гастролей в інші області маємо відібрати найкраще з наших програм».

У прийдешньому концертному сезоні Закарпатський народний хор дивуватиме новими цікавинками, обіцяє керівниця хору: «Хочеться зробити нову фольклорну програму зі старовинних джерел і абсолютно нову новорічно-різдвяну програму, наближену до автентики». У хорі анонсують і літературно-музичну програму, ідею якої поки що тримають у таємниці. Єдине, що відомо, – про нашу історію, самобутність і велич духу.

Наталія Петій-Потапчук: «Місія Закарпатського народного хору – зберегти найцінніше – традиції»


«Молитва за Україну» – зустріч сонця з Закарпатським народним хором

Одна з найвідоміших програм колективу цьогоріч відбувалася на площі Народній. Захід став традиційним – уже вчетверте на День Незалежності Закарпатський народний хор привітав усіх українців зі святом патріотизму.

Щоразу підбір місця дуже символічний. «Коли ми вперше готували програму для «Молитви за Україну», то брали Кобзар і не могли проводити репетицію без сліз. Просто читали і плакали. Першого разу захід відбувся біля філармонії, біля річки. Це був 2014-й рік – фактично початок війни. Попри дощ, на цю молитву прийшло дуже багато людей. Ми згадували кожного загиблого воїна, віночки опускали на воду, виконували «Пливе кача по Тисині». Наступного разу «Молитва за Україну» відбулася на пішохідному мості. Символом був міст єднання, єднання двох берегів – Східної і Західної України. Втретє зустрічали схід сонця в самому серці Ужгорода – у замку, на замковій горі. Цьогоріч обрали площу Народну – теж одне із знакових місць, зокрема й через те, що там є пам’ятник Шевченкові», - розповідає Наталія Петій-Потапчук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Боже, бережи Україну": як Ужгород молився на світанку Дня Незалежності (ФОТО, ВІДЕО)

Величезний патріотизм, любов до рідного краю згуртовує колектив Закарпатського народного хору, що є осередком збереження культурних надбань пращурів для майбутніх поколінь. А національні строї та проведення давніх обрядів нагадують закарпатцям про цінність рідних традицій, які забувати не можна.

Юлія МЕДЮХ

Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: