Мистецтво у чашці: як талановита ужгородка створює шедеври на каві (ФОТО)Однак вклад талановитої ужгородки Катки Мучички беззаперечний. Дівчину з поетичною душею, яка малює на каві різноманітні зображення, знають уже не тільки містяни, а й туристи, котрим пощастило посмакувати, до прикладу, лате із тваринками чи квітами на пінці. Кумедні малюнки на каві, які здатні «зарядити» позитивом як перед роботою, так і після виснажливого дня, є не просто хобі дівчини – а ще й «прикрасою» сімейної справи. Уже сім років в Ужгороді працює унікальна кав’ярня під назвою «Чічка», що в перекладі із закарпатського діалектизму – квітка. Назва закладу відповідає атмосфері. На терасі багато квітів, є вони – і на каві. Тут Катя Мучичка варить неперевершені напої, які розмальовує різноманітними візерунками. Як виникає мистецтво на каві, «Закарпатський кореспондент» поцікавився в майстрині. Про лате-арт – особливий спосіб вливання спіненого молока в еспресо, в результаті чого на поверхні напою виникають візерунки – читайте нижче. - Катю, де ти черпаєш натхнення дивувати відвідувачів кав’ярні щораз новими малюнками? - Коли я починаю захоплюватися чимось, то завжди прагну довести це до ідеалу. Чи це поезія, вивчення мови, стосунки з близькими тощо… Часом я перегораю, можу опускати руки при невдачах і обіцяти собі, що більше ніколи не займатимуся цими дурницями, але потім усе минає, і я починаю з новими силами і натхненням. Найголовніші мої музи – це люди, що мене оточують. Багато відвідувачів кав’ярні стали моїми друзями. Ми завжди ділимося новинами, обговорюємо важливі теми і підтримуємо одне одного в різних ситуаціях. Насправді кав’ярня – це досить складна система зв’язків, де всі знаються, спілкуються, допомагають. У нас навіть є власна традиція «підвішення кави» – анонімного пригощання. Роблять це, коли хочуть віддячити чи, наприклад, помиритися. Мені подобається, коли люди всміхаються, коли вони випромінюють добро, тому я намагаюся зробити трохи щасливішим кожного, хто приходить до нас. Я в деталях пам’ятаю, якій каві надає перевагу людина, скільки цукру ставити на блюдечко, чи доливати молоко і якої саме температури. Усі люблять, коли до них ставишся з увагою, правда ж? Так само з лате-артом. Коли подаю каву з милими звірятками дорослим чоловікам, що викликає в них радість і дитячий захват, розумію – це моє маленьке досягнення. - Напевно, часто про це запитували, та все ж – що необхідно для відмінного лате-арту? Поділися основними секретами. - Слід зауважити, що існує кілька технік лате-арту: це і вливання в еспресо спіненого молока, і малювання спеціальним пером, і створення малюнків за допомогою різноманітних барвників, какао, топінгів. Мій шлях в цьому мистецтві почався з другого, бо тоді здавалося, що я ніколи не зможу влити молоко так, аби утворився візерунок. Не знаю, скільки кав я приготувала до того, як у мене вийшла перша розета, але зараз саме в базових малюнках отримую найбільше задоволення. А мої клієнти навпаки – хочуть чогось складнішого чи смішнішого. Головне в лате-арті – це правильно збите молоко і гарна крема на еспресо. В яку точку вливати молоко і які робити рухи рукою – залежить від вибраного малюнка. Той, хто хоче навчитися малювати на каві, переглядаючи відео в Інтернеті, повинен стежити саме за цим. До слова, мій головний учитель – це YouTube. - Книг у кав’ярні чимало. За одне кавування можна тільки відчути «смак» твору літератури, але не прочитати. Це ще один привід повернутися на мистецьку каву? - З книгами трохи складно, мені досі не повернули Маркеса і Муракамі, кілька номерів «Унікуму» і журнал «Люблю каву». Тому зараз я намагаюся не зичити книг людям, якщо не впевнена, що вони повернуть. Звісно, я не завжди можу помітити зникнення, але не думаю, що люди, які читають, здатні на таке, хоча… Це навіть романтично – крадії книг у мене в кав’ярні. Сподіваюся, що чтиво їм сподобається. - Знаю, ти пишеш вірші. Як поєднуєш мистецтво кави та поезію? «Частуєш» відвідувачів і лірикою для настрою? - Я намагаюся це не поєднувати, а навпаки – розділити. Одне – це спосіб утечі від іншого. Звісно, дехто знає, що я пишу, дехто навіть читав щось, але я ніколи не декламую віршів на роботі. Хіба що репетирую перед виступами в зачиненій кав’ярні, коли нікого немає поруч. У нас гарна акустика. - Зізнайся, ти кавоман? Часто готуєш мистецьку каву для себе? - У мене рідко є час на себе, зазвичай я допиваю холодну каву десь між замовленнями, тому про лате-арт не може бути й мови. Хоча я обожнюю цей напій, і навіть навчила свого коханого готувати його на кавовій машинці, бо найбільше мені смакує, коли готують для мене, а не я. - Скільки щодня виконуєш малюнків? Через велику кількість не перетворюється ця творчість на рутину? - Зараз менше, бо літо, і частіше замовляють каву з холодним молоком. От восени, з приходом студентів, у нас почнеться справжня спека. Загалом лате-арт у мене не займає багато часу, тому капучино без малюнка у нас практично не буває. Мені здається, це ніколи не набридає, тим паче, я часом вигадую для себе різноманітні завдання. Наприклад, у період новорічних свят були тільки святкові малюнки, перед Великоднем – зайчики і писанки, зараз, перед Персеїдами я відточувала свою майстерність у зображенні зоряного неба. Іноді я ставлю собі за мету не повторити за день жодного малюнка. - Раніше ти розповідала про бажання проводити майстер-класи з лате-арту. На якому етапі зараз цей задум? Чи поділилася ти вже з кимось секретами кавового мистецтва? - Я провела вже чимало майстер-класів. Здебільшого, моїми учнями були люди, що не працюють у цій сфері, хоча були й такі. Іноді мене запрошують показати ази працівникам інших закладів, і це чудово, бо, ділячись своїми знаннями з іншими, я теж дізнаюся багато нового і важливого у моїй роботі. - Що відчуваєш, малюючи на каві? Завжди займаєшся лате-артом у хорошому настрою, щоб передати цей позитив? - Коли в мене грайливий настрій, і я добре знаю, що не ображу цим людину, то можу намалювати щось смішне - поросятко, панду з великими колами на місці очей чи зубату піранью (усм. - авт.). Часом люди просять намалювати щось самі, наприклад, закоханим подобається "Поцілунок". Важливо відчувати настрій людини і ділитися з нею своїм натхненням. Думаю, це мій маленький вклад для того, щоб зробити світ добрішим. Юлія МЕДЮХ, "Закарпатський кореспондент" Фото Оксани Шуфрич, Сергія Гренцера, Катки Мучички |
||||
128-я бригада, авто, АТО, взятка, винарня, вино, гандбол, гороскоп, граница, депутат, дзюдо, ДТП, Закарпаття, Закарпатье, курс валют, курьез, ліки, Мир, Москаль, Новий Рік, Новини Закарпаття, Отдых, политика, пророчество, развлечения, религия, скандал, спорт, традиция, турист, убийство, ужгород, Україна, Украина, футбол, Хокей, шафрани, Шок, шоу, Эксклюзив
Показати всі теги {link}
Показати всі теги {link}
Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
|