Вхiд на сайт
Авторизацiя
» » Новий закон про споживче кредитування: що змінюється для позичальників

Новий закон про споживче кредитування: що змінюється для позичальників

Новий закон про споживче кредитування: що змінюється для позичальників

Цього року українці отримали закон про споживче кредитування. – такий документ у нас з'явився вперше з часів здобуття незалежності України. Тепер права кредиторів – захищені, а апетити банкірів – під контролем.

Наскільки точною є така сентенція – з'ясовували журналісти сайту "24".

Досі на захисті інтересів користувачів споживчих кредитів стояли положення Цивільного кодексу України, стаття 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та постанова Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту". Новий же закон "Про споживче кредитування" прописав нові правила та закріпив деякі вже діючі.

Отже, в чому ключові зміни.

1. Інформація про кредит

Як тепер

Закон зобов'язує фінустанови надавати клієнту всю інформацію про кредит ще до моменту підписання договору. Щоб там "несподівано" не знайшлися якісь додаткові і приховані платежі. Фінустанова зобов'язана повідомити клієнту сукупну вартість позики з урахуванням процентної ставки за ним, а також вартість всіх послуг, пов'язаних з отриманням кредиту. Вся інформація про кредит має бути обов'язково прописана у Паспорті споживчого кредиту.

Крім того, від навіть уже укладеного договору позичальник має право відмовитися у термін 14 днів з дати укладання договору, навіть без пояснення причин, і не зобов'язаний ні за що платити при цьому додатково.

Як було

Відсутність кредитного паспорта, прозорих умов, можливості без додаткових проблем відмовитись від договору про кредит.

Як відзначив у своїй колонці для порталу "Мінфін" фінансовий експерт Віталій Шапран, наявність кредитного паспорта, нарешті, "дозволить українському позичальнику порівнювати свої потенційні кредитні угоди у різних операторів, а засобам масової інформації, інформаційним і аналітичним агентствам допоможе будувати нові інформаційні продукти, які покажуть середню вартість споживчих кредитів в Україні і її реальну динаміку".

2. Рекламні "гачки"

Як тепер

Відтепер банки не матимуть права видавати кредити без документального підтвердження платоспроможності позичальника, а також обіцяти у своїх рекламних матеріалах "безвідсоткові" кредити. Жодна фінансова система світу не знає безкоштовних кредитів. Українська – не виняток.

Крім того, більше ніяких "дрібних шрифтів" в умовах кредиту не буде. Зокрема – щодо виду процентної ставки, фіксованої чи змінної. Причому в законі вказано: "Якщо договором про споживчий кредит передбачена змінна процентна ставка, кредитор зобов’язаний письмово повідомити споживачу, поручителю та іншим зобов’язаним за договором особам про зміну такої ставки не пізніше, ніж за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка".

Як було

Банк ніколи не програвав: "погані" кредити, зрештою, завжди сплачували замість недобросовісних відповідальні платники, найчастіше – через додаткові платежі, які банки придумувати були досі великі мастаки. А "безвідсоткові" означало всього лиш, що замість відсотків у їхню вартість закладуть купу прихованих комісій. Про написане "маленькими літерами" і уточнювати не доводиться – наскільки часто позичальники ставали жертвами такого фінту.

3. Пеня, "боргова яма" та дострокове погашення

Як тепер

Закон по новому регламентує сплату пені та інших боргів у випадку прострочення платежу. Зокрема, пеня за кредитом і відсотками не може перевищувати подвійну облікову ставку Нацбанку (12,5% річних нині), але не більше, ніж 15% суми простроченого платежу.

Додаткова плата за дострокове погашення кредиту віднині – поза законом. Більше того – фінансова установа повинна розрахувати новий графік погашення кредиту з урахуванням збільшення щомісячної суми виплати, яку бажає сплачувати позичальник.

Якщо ж суми на щомісячний платіж у позичальника не вистачає, то погашення з внесеної суми відбувається у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, у другу чергу – сума кредиту та проценти за користування кредитом, та у третю чергу – неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Як було

У випадку внесення позичальником неповної суми до сплати, фінустанова зараховувала ці кошти як неустойку, в першу чергу, а прострочена до повернення сума і прострочені проценти по кредиту таким чином "накопичувались", внаслідок чого людина втрапляла у боргову яму, тільки примножуючи те, що винна кредитору.

4. Вартість кредиту

Як тепер

Будь-яка зміна умов договору про споживчий кредит відтепер можлива тільки за згодою сторін.

"Дуже ймовірно, що протягом 3-5 років такого роду продукти зможуть якщо не знизити істотно ставки за споживчими кредитами, то звузити їхній діапазон коливань між мінімумом і максимумом. У будь-якому випадку, споживач уже восени 2017 року має буде відчути перший позитивний ефект від розкриття інформації про реальних ставках і від звуження амплітуди їх коливань", – зауважив Шапран.

Як було

Непрозорі комісії, несподівані "додаткові умови", які могли спіткати вас раніше, впливали на кінцеву вартість кредиту. Звісно, не в сторону подешевшання.

Про що варто знати

Дія цього закону не поширюється:

- на кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;
- договори позики, що не передбачають сплати процентів чи будь-яких інших платежів;
- кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;
- кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування;
- кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати;
- кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду.

Експерти-фінансисти сходяться в думці, що все ж прийнятий закон – це "крок на шляху зростання України, покращення регулювання кредитних правовідносин в нашій державі та захисту прав позичальників". Крім того, з прийняттям цього документу Україна виконує зобов'язання, взяті на себе за Угодою про асоціацію з ЄС, та інтегрує свою правову систему до європейського правового поля. Однак окремі фахівці зауважують: наразі виглядає, що тепер захищений більше позичальник, ніж кредитор.

Віталій Шапран відзначив, що не чекає, що закон "Про споживче кредитування" моментально принесе ефект українській економіці. За його словами, на 90% споживче кредитування в Україні – це кредитування імпорту, а значить, закон сприятиме збільшенню ділової активності саме в сегменті споживання імпорту. Однак закон не спрямований лише на зростання кредитування імпорту.

Його основне завдання – зробити ринок споживчих кредитів в Україні більш цивілізованим і перенести на нього ті етичні норми і стандарти інформування позичальників, які вже багато років діють в ЄС і США, – підсумував Шапран.

А от як насправді спрацює закон, і як скоро українці стануть більш цивілізовано-кредитованими – побачать і оцінять саме позичальники.
Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: