Вхiд на сайт
Авторизацiя
» » Нові субсидії: заощаджені гроші повернуть власнику, а на комуналці можна буде заробляти

Нові субсидії: заощаджені гроші повернуть власнику, а на комуналці можна буде заробляти

Нові субсидії: заощаджені гроші повернуть власнику, а на комуналці можна буде заробляти
Субсидії українцям надають на соціальну норму споживання. Приміром, минулої зими на опалення будинку площею 70 квадратів давали 385 кубів газу. За опалювальний сезон держава дає знижку на 2310 кубометрів. Якщо замість 385 витрачати 300 кубів, за шість місяців збереться "зайвих" 510 кубометрів, а сума переплати досягне 3500 гривень.

Кілька тижнів тому, як зазначає віце-прем'єр Павло Розенко, український уряд зробив "перший крок" монетизації – частину від зекономленої суми віддадуть грошима. Ось на заощаджені 3500 гривень на банківську картку субсидіанта перерахують 690 гривень, решту повернуть в державний бюджет.

Як отримати частину невикористаної субсидії грошима:

1) З першого липня по перше вересня подати заявление в управління соціального захисту

2) Вказати у заяві банківський рахунок, на який перерахують гроші

"Відкриття рахунку в банку, як і вибір самої уповноваженого банківської установи, через які проводяться виплати соціальних допомог і пенсій, здійснюється субсидіантом самостійно. На момент подачі заяви рахунок у банку повинен бути відкритим", – йдеться у постанові Кабміну.

Хто може отримати допомогу:

1) Сім'ї з газовим опаленням, які заощадили більше 100 кубів блакитного палива

2) Сім'я з електричним опаленням, які заощадили понад 150 кВт*часЕсли сім'я використовує для опалення електроенергію, їм повернуть суму, еквівалентну 150 кВт*час світла. По діючим тарифам це всього 174 гривні. Переплату за центральне опалення спишуть повністю.

До речі, як відзначають в Міністерстві соціальної політики, гроші, які повернуть українцям, у декларації про доходи вказувати не потрібно. Фактично, при підрахунку знижки на наступний опалювальний сезон, їх враховувати не будуть.

Як буде працювати монетизація:

Механізм монетизації субсидій уряд обговорює практично з першого дня своєї роботи, пояснюють у Міністерстві фінансів. По-перше, монетизувати субсидії настійно рекомендує МВФ, по-друге – як показує аналіз споживання, українці з субсидіями витрачають більше енергоресурсів. Українці без "комунальних знижок" зацікавлені в економії, в той час як субсидіанты в будь-якому випадку не заплатять більше обов'язкового платежу (якщо витрачають в межах норми).

Якщо монетизацію запровадять, держава дасть кошти на оплату соціальних норм і якщо витратити менше, "здачу" можна залишити собі. Наприклад, якщо сім'я з будинком площею 70 квадратних метрів замість 385 кубів буде витрачає 300, за опалювальний сезон можна заробити близько 3500 гривень тільки на газі.

За словами Павла Розенка, модель монетизації пільг уряд розроблять до кінця 2017 року. Зараз, за даними Мінфіну, є дві головні моделі монетизації. Перша – платити гроші теплокомуненерго (ТКЕ), які будуть компенсувати субсидії, друга – перераховувати гроші, виділені на субсидії, одразу споживачам.Друга модель також має декілька варіантів. На рахунок субсідиантів можуть перерахувати всі гроші на комуналку, або тільки "зекономлені" гроші.

"Моя особиста думка: я б йшла поетапно, тому що це зміна несе ризики. Ми не знаємо, як поведе себе людина, якщо ми на картку віддамо всі гроші, і не буде обмежень по використанню. Я не впевнена, що в цьому випадку не впаде платіжна дисципліна. Кінцева мета – дати гроші людям. Повинно бути підготовлено технічне рішення: які картки і на якій базі. Можливо, потрібно починати з монетизації залишків, тоді ми уникаємо ризику несплати. Потім потрібно переходить на повну монетизацію", – розповідає радник міністра фінансів Яна Бугримова.

До середини літа у Львові проведуть експеримент – безкоштовний проїзд у транспорті скасують, а пільговикам натомість видадуть гроші. Наступний етап монетизації – виплата комунальної знижки грошима. Якщо експеримент виявиться вдалим, в наступному році львівський досвід поширять на всю Україну.

У скільки обходяться Україні субсидії?

У цьому році держава витратить на компенсацію "знижки" близько 51 мільярда гривень. До кінця 2017-го, за підрахунками Міністерства соцполітики, 9 з 15 мільйонів українських сімей отримуватимуть субсидії. Всього за кілька років кількість одержувачів субсидії в Україні зросла у 20 разів. Так, в 2014-му оформили субсидію 450 тисяч чоловік.

За даними Держстату, в березні цього року програма субсидій покрила 43,6% домогосподарств. Вже зараз у Сумській і Тернопільській областях знижку отримують понад 60% місцевих мешканців. Найменше субсидіантів в Одеській області і в Києві – 16,3 і 26,7% відповідно.

"Середній розмір призначеної субсидії на одну сім'ю у березні 2017. збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року в 2 рази і склав 2853,7 гривні", – йдеться в даних Державної служби статистики.

"Середній розмір призначеної субсидії на одну сім'ю у березні 2017. збільшився порівняно з відповідним періо-дом минулого року в 2 рази і склав 2853,7 гривні", – йдеться в даних Державної служби статистики.

Діюча система субсидій, вважає представник ЄБРР Сергій Маслюченко, гальмує процес створення ОСББ та запровадження заходів з енергоефективності.

"Якщо багато субсидіантов в будинку, спробуйте переконати співвласників створити ОСББ. Це неможливо", – каже експерт. Мер Миргорода Сергій Соломаха також упевнений: через те, що в багатьох будинках більшість мешканців – субсидіанти, у городян немає стимулу утеплювати свої квартири і створювати ОСББ.

Джерело
Ви зайшли як не зареєстрований користувач!
Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Напівжирний Похилий текст Підкреслений текст Закреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вставка посиланняВставка захищеної посилання Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера

Введть те, що бачите на зображенні: